Звіт про порушення прав людини в Удмуртії
Правозахисниця Удмуртії Елена
Серпень 2025
Порушення права на правосуддя
У Балезинському районі Удмуртії зафіксовано випадок, який викликає серйозне занепокоєння з точки зору дотримання принципів верховенства права та права на справедливе правосуддя. 34-річний місцевий житель, обвинувачений у навмисному вбивстві жінки та подальшому знищенні доказів шляхом розчленування її тіла, уникнув суду.
За інформацією ЗМІ: Він задушив жінку поясом халата та виніс її тіло на балкон. Через два місяці він розчленував тіло та викинув майже всі останки у сміттєві баки. Частину було знайдено на сортувальному заводі в Глазові, інші – вдома у підсудного. Чоловіка було затримано та заарештовано. Під час слідства підсудний підписав контракт з Міністерством оборони, про що начальник військового відбіркового центру повідомив Балезинський районний суд. Кримінальну справу щодо вбивства та розчленування жінки призупинено.
Фактично, особу, обвинувачену в особливо тяжкому злочині проти життя, було передано до розпорядження Міністерства оборони Росії без вироку суду. Така практика становить загрозу для системи правосуддя, оскільки дозволяє уникати кримінальної відповідальності за тяжкі злочини шляхом вербування до збройних сил, що суперечить міжнародним стандартам у сфері прав людини та зобов’язанням Російської Федерації забезпечувати право та доступ до правосуддя.
Виправдання обвинуваченого у вбивстві в обмін на відправлення на війну порушує право жертв та їхніх родичів на справедливе правосуддя (стаття 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, стаття 6 Європейської конвенції з прав людини). Така практика підриває довіру до правосуддя та сприяє безкарності.
Репресії за онлайн-коментарі: порушення свободи слова
Випадок 1
12 серпня 2025 року в Зав’яловському районі Удмуртської Республіки було порушено кримінальну справу проти 55-річного місцевого жителя у зв’язку з коментарем, який він залишив у соціальній мережі «ВКонтакте» на тему підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Слідчі органи кваліфікували його заяву як «публічний заклик до посягання на життя державного діяча» та інкримінували йому статтю 205.2 Кримінального кодексу Російської Федерації («Публічні заклики до вчинення терористичної діяльності, публічне виправдання тероризму або пропаганда тероризму, вчинені з використанням засобів масової інформації або Інтернету»). Зав’яловський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною на певні дії, а також зобов’язав обвинуваченого з’являтися за викликом слідчого та суду.
Ця справа демонструє використання антитерористичного законодавства для притягнення до відповідальності за висловлювання в соціальних мережах, що обмежує право на свободу вираження поглядів, гарантоване статтею 19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Випадок 2
Єкатеринбурзький військовий суд розпочав кримінальну справу проти мешканки Можги (Удмуртія) 38-річної Євгенії Рогозіної. Їй інкримінують скоєння злочину за статтею 205.2 Кримінального кодексу Російської Федерації («публічні заклики до здійснення терористичної діяльності») у зв’язку з коментарем у соціальній мережі «ВКонтакте». Під публікацією із заявою міністра сільського господарства Російської Федерації Оксани Лут, яка пояснила підвищення цін на масло «підвищенням рівня добробуту росіян», Рогозіна залишила коментар «Спаліть відьму». За це зауваження, яке користувачі соцмереж та самі родичі підсудної охарактеризували як «мем-вираз» у контексті емоційної реакції, жінку було затримано. Спочатку як запобіжний захід було обрано домашній арешт, але пізніше її перевели до слідчого ізолятора. Під час судового засідання підсудна пояснила, що використала вираз як емоційний, а не як заклик до дії. На першому засіданні було заслухано свідків, а наступне засідання суд призначив на 23 вересня.
Ця справа демонструє криміналізацію повсякденних висловлювань у соціальних мережах та довільне тлумачення «терористичних закликів», що суперечить принципу правової визначеності та свободи слова, гарантованих міжнародними договорами з прав людини.
Право на приватність та свободу вираження поглядів
25 серпня голова регіону Олександр Бречалов під час засідання кабінету міністрів оголосив розпорядження, яким з 1 вересня 2025 року всі державні службовці Удмуртії зобов’язані перейти на так званий «національний месенджер» MAX. У своєму виступі Бречалов публічно відкинув побоювання громадян щодо ризиків тотального контролю через новий месенджер. Зокрема, він заявив: «Якщо вам нічого приховувати, то в чому проблема?» та порівняв ситуацію з використанням WhatsApp, який визнаний «екстремістським» у Російській Федерації та, за повідомленням Бречалова, також «не захищений від тотального контролю».
Раніше повідомлялося, що впровадження MAX в регіоні в першу чергу торкнеться сфери освіти та житлово-комунального господарства.
Таким чином, під загрозою знаходяться права громадян на таємницю листування та свободу слова, оскільки перехід на месенджер, контрольований державою, створює ризики тотального моніторингу комунікацій. Такі ініціативи суперечать міжнародним стандартам захисту приватного життя (стаття 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права).
Право на довкілля, безпечне для життя та здоров’я
Скарги на хімічне забруднення повітря в Іжевську
У серпні 2025 року мешканці Іжевська знову повідомили про поширення в місті різкого хімічного запаху, який викликав фізичний дискомфорт – сухість у горлі та подразнення очей. Скарги надходили переважно від мешканців північного та східного районів міста. У відповідь на звернення громадян фахівці Росспоживнагляду провели вимірювання стану повітря на вулицях Тімірязєва, 10 років Жовтня, Ворошилова, Баришнікова та Петрова.
Офіційні результати перевірки зафіксували відсутність перевищень гранично допустимих концентрацій за низкою показників (оксиди азоту та вуглецю, діоксид сірки, соляна кислота, формальдегід, аміак). Водночас повідомлення мешканців свідчать про регулярний характер екологічних проблем у місті. Мешканці Ленінського району фіксують появу червоного пилу на автомобілях та балконах, що може свідчити про промислові викиди та відсутність належного екологічного моніторингу.
Таким чином, ситуація викликає занепокоєння з точки зору дотримання права на безпечне для життя та здоров’я навколишнє середовище (стаття 42 Конституції Російської Федерації, стаття 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права).
Воткінськ: масова загибель риби у міському ставку та введення режиму підвищеної готовності
10 серпня 2025 року мешканці Воткінська повідомили про масову загибель риби у міському ставку. Фотографії значних скупчень мертвої риби на насипі біля рятувальної станції були опубліковані в соціальних мережах та місцевих ЗМІ. Того ж дня представники Міністерства природних ресурсів Удмуртії виїхали на місце події та взяли проби води для лабораторного аналізу. Як уточнили у відомстві, на проведення розслідування знадобиться близько двох тижнів. З 11 серпня муніципальна влада організувала збір та утилізацію мертвої риби співробітниками ТОВ «ВГЕС». Водночас міська адміністрація провела засідання комісії з надзвичайних ситуацій, на якому було прийнято рішення про введення у Воткінську стану підвищеної готовності. Підприємство «Водоканал» заявило, що вода, що надходить у міські мережі, відповідає встановленим нормам. Водночас підприємство зобов’язалося провести додаткові перевірки за паразитологічними показниками та наявністю нафтопродуктів. Міська влада рекомендувала мешканцям утриматися від купання та риболовлі у ставку, а також не використовувати воду з водосховища для побутових потреб.
Ситуація з масовою загибеллю риби у Воткінському ставку викликає серйозне занепокоєння з точки зору дотримання права громадян на безпечне довкілля (стаття 42 Конституції Російської Федерації, стаття 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права).
Офіційна реакція обмежилася організацією утилізації загиблої риби та запровадженням режиму підвищеної готовності, проте: причини забруднення водойми не встановлені та не доведені до відома громадськості; мешканці позбавлені доступу до прозорої інформації про результати аналізів води; існують ризики для здоров’я людей, особливо якщо вода використовується для побутових потреб.