Альберт Разін: жертва заради удмуртської мови – і реакція влади Удмуртії

Хто він був і що сталося

Альберт Олексійович Разін (нар. 12 червня 1940 – 10 вересня 2019) – удмуртський філософ, активіст, кандидат філософських наук, педагог, знаковий захисник удмуртської культури, мови та унікальної релігії Удмуртії. Найбільше вчений цікавився проблемою формування особистості, внутрішнього стрижня, людяності. Написав книгу «Людинознавство», очолював Інститут Людини.

І проявляв людяність: 1994 року Альберт Разін один із небагатьох публічно виступив проти агресії Росії в Чеченській Республіці Ічкерія, хоча й знав, що за цим будуть репресії. Так і сталося: вченого позбавили змоги отримати квартиру. Разін вважав, що людина кожного народу має право вільно жити на рідній землі, зберігати культуру та традиції предків, говорити рідною мовою. Тому він невпинно боровся за збереження культури та мови своєї Батьківщини Удмуртії, до самого кінця.

10 вересня 2019 року удмуртський активіст здійснив акт крайнього протесту – самоспалення (традиційний «типшар») біля будівлі Державної Ради Удмуртії в Іжевську. Він тримав два плакати: “І якщо завтра моя мова зникне, то я готовий сьогодні померти!” (цитата Расула Гамзатова, поета з Дагестану) і “Чи є у мене Батьківщина?” Цим кроком Разін хотів привернути увагу до положення удмуртської мови, яка в останні десятиліття стрімко витісняється із суспільної та освітньої сфери. Альберт Разін виступав за обов’язкове вивчення мови своєї Батьківщини у школах, за двомовні таблички, за підтримку сільських громад як охоронців культурної спадщини. Однак його звернення до влади залишалося без відповіді чи одержували формальні відмови.

Мовна політика

З 1993 року удмуртська мова має статус державної поряд з російською.

Проте з 2018 року викладання національних мов у школах Росії стало добровільним, а не обов’язковим. Внаслідок цього кількість годин удмуртського різко скоротилася.

За даними перепису 2021 року, лише 16% населення володіють удмуртським, тоді як у 2002 році цей показник становив близько 29%.

Дослідження MDPI (2024) http://www.mdpi.com/2226-471X/9/9/286″

Реакція влади Удмуртії

Реакція влади була млявою та запізнілою. Глава Удмуртії Олександр Бречалов обмежився співчуттями, назвавши Разіна «людиною культури», але при цьому закликав не обговорювати зв’язок події з руйнівною національною політикою Росії, а змовчати. (https://web.archive.org/web/20190920140905/https://tass.ru/obschestvo/6871288).

Міністр національної політики Лариса Буранова заявила, що жодних криз у мовній політиці не було, і замість вивчення рідної мови в школах вони збираються запровадити «удмуртські дискотеки».

У результаті, незважаючи на те, що петицію з рекомендаціями Разіна підписали сотні удмуртів, реальних заходів щодо збереження мови так і не було (https://www.idelreal.org/a/30181087.html).

Місцеві активісти зазначали:

“Сьогодні удмуртська мова в школах – факультатив. Це дорога до зникнення”, – www.svoboda.org/a/30156518.html.