Звіт про порушення прав людини в Кабардино-Балкарській республіці
Правозахисниця Хава Бештоєва
Грудень 2025 року
Аналіз даних ЗМІ, інтернет-ресурсів та заяв приватних осіб за грудень 2025 року свідчить про безперервну тенденцію до порушення прав і свобод людини владою та силовими структурами Кабардино-Балкарської Республіки, які в першу чергу пов’язані з політично мотивованим утиском прав корінних народів, криміналізацією активізму, репресіями та судовими фальсифікаціями, а також зазіханням на право справедливого судового розгляду. Задокументовані інциденти зумовлюють актуальність подальших зусиль захисту прав людини в республіці.
Обвинувачений у Кабардино-Балкарії за терористичною статтею депортований до Росії з ОАЕ
За повідомленням офіційного представника МВС РФ Ірини Волк, громадянина Анзора Халілова, якого розшукували по лінії Інтерполу, депортували з Об’єднаних Арабських Еміратів до Росії.
Його звинувачують у Кабардино-Балкарській Республіці у причетності до терористичної діяльності, а також у незаконному залученні коштів громадян, що є порушенням законодавства Російської Федерації про пайове будівництво. Затримання та передача підозрюваного російським правоохоронним органам сталися в аеропорту Дубай.
Нагадаємо, стаття проти одного з найбільших забудовників республіки Анзора Халілова була ініційована з надуманого приводу: під час шкільного заходу його дружина не встала під час виконання гімну РФ, і це стало інструментом для тиску. Після адміністративного покарання почався пресинг та тиск.
Силові структури вимагали з Халілова 80 мільйонів рублів за припинення переслідування, він відмовив. У відповідь на це було порушено кримінальну справу про спонсорування тероризму, приводом для якого стало його переведення 15 тисяч рублів на карту онкохворої мешканки республіки в рамках збору, оголошеного кількома роками раніше, бо син цієї жінки внесений до переліку терористів і екстремістів. Також аргументи звинувачення ґрунтувалися на свідченнях «засекреченого свідка», який нібито бачив, як Халілов передавав у Саудівській Аравії під час ходжу гроші якійсь неугодній владі людині. При цьому Халілов це заперечує, і звинувачення не підкріплене будь-якими матеріалами фото-або відео-фіксації.
Сьогодні, вимушено перебуваючи за межами країни, Халілов дистанційно добудовує свої об’єкти, незважаючи на перешкоди, демонструючи професіоналізм та відповідальність перед пайовиками. У вересні 2025 року Халілов став публікувати у соціальних мережах відео та аудіоповідомлення, розповідаючи про свою ситуацію від першої особи, що зруйнувало одностороннє подання інформації.
https://nalchik.bezformata.com/listnews/deportirovali/155159433/
Мешканку Кабардино-Балкарії підозрюють у виправданні тероризму
Слідчі в Кабардино-Балкарії прозвітували про порушення справи про виправдання тероризму. За версією слідства, місцева 19-річна мешканка опублікувала в соцмережі текст і відео в яких містилися висловлювання, що виправдовують ідеологію тероризму.
За версією слідства, у листопаді 2023 року підозрювана розмістила у своєму обліковому записі в одній із соціальних мереж текстовий матеріал, а також відеозапис у яких містилися висловлювання, що виправдовують ідеологію тероризму. Дії підозрюваної були виявлені співробітниками УФСБ Росії щодо КБР, інформує сьогодні Слідчий комітет із регіону у своєму Telegram-каналі. При цьому за які конкретно слова чи матеріали звинувачують дівчину, у відомствах не вказують. Така закритість може вказувати як на перебільшення чи надуманість звинувачень, так і на, наприклад, підтримку України, яку, як відомо з багатьох інших судових справ, силові органи Росії називають виправданням тероризму.
Підозрюваної обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Слідчими проводяться заходи щодо збирання доказів, уточнює відомство.
https://kbr.sledcom.ru/news/item/2044469
Дружина жителя КБР поскаржилася на його піврічне утримання у карцері
Після затримання у справі про участь у діяльності екстремістської організації мешканець Кабардино-Балкарії Рустам Курманов перебуває у карцері. Таким чином, від нього хочуть домогтися визнання, вважає дружина.
Жителя Кабардино-Балкарії Рустама Курманова, якого звинувачують у причетності до «Ат-Такфір валь-Хіджра», з початку липня тримають у карцері нальчикського СІЗО-1, повідомила «ОВД-Інфо» його дружина Асіят Габоєва. «З дня затримання мій чоловік утримується в карцері в суворих умовах. Це може серйозно позначитися на його фізичному та психічному здоров’ї. Причини застосування до нього цього суворого заходу нам не роз’яснюються», – розповіла вона. Як припускає Габоєва, поміщення в карцер стало елементом тиску на її чоловіка для отримання потрібних свідчень.
Курманова затримали 10 липня у селі Нова Балкарія. Його звинуватили в участі у екстремістській організації (частина 2 статті 282.2 КК). Габоєва називає звинувачення, висунуте чоловікові, необґрунтованим. Вона наполягає на його невинності. У чоловіка є дев’ятимісячна дитина. Раніше Курманов працював у Москві як індивідуальний підприємець, а влітку 2022 року він повернувся до Нової Балкарії для догляду за старими батьками та зайнявся сільським господарством – розводив і продавав велику рогату худобу та овець, заготовлював сіно.
Примітно, що абстрактне угруповання «Ат Такфір валь-Хіджра» не брало на себе відповідальності за теракти в Росії, являючи собою виключно теологічну концепцію, спрямовану на певну внутрішньоконфесійну градацію, не становлячи тим самим небезпеки ні для суспільства, ні для держави. Більше того, немає ні релігієзнавчих, ні тим більше юридичних маркерів, які чітко свідчать про належність до даної течії тієї чи іншої людини.
Дослідники екстремістських рухів загалом висловлюють сумніви щодо реального існування цієї організації. Наприклад, як цитує OVD-info, правозахисник Віталій Пономарьов стверджує, що немає жодних доказів, що підтверджують існування «Ат-Такфір валь-Хіджра» ні в Росії, ні на міжнародному рівні: «У відомих кримінальних справах Росії немає жодних прихованих аудіо- чи відеозаписів, у яких згадується ця назва. Ніде не зазначено, що організація має членство, процедуру членства, чітку ієрархію чи лідера». За словами дослідника, назву організації вигадали єгипетські ЗМІ, де вона вперше згадалася. https://ovd.info/express-news/2025/12/25/obvinyaemogo-v-prichastnosti-k-takfir-val-khidzhra-s-iyulya-derzhat-v
Керівництво приватного санаторію уникнуло покарання за зараження пацієнтів на гепатит та ВІЛ
Суд у Нальчику засудив до чотирьох років колонії медсестру приватного санаторію, визнавши її винною у масовому зараженні пацієнтів небезпечними захворюваннями. Гендиректор та лікар санаторію уникли покарання.
Раніше медперсонал та керівництво приватного санаторію в Нальчику було звинувачено у зараженні п’яти осіб ВІЛ та 71 пацієнта гепатитом С. Ліцензію санаторію анульовано. Справа надійшла до суду в березні.
Звинувачення у порушенні санітарних правил (частина 1 статті 236 КК РФ) було пред’явлено генеральному директору ТОВ Санаторій «Медіс» Руслану Озрокову, завідувачу відділення неврології Мухадіну Узденову та медичній сестрі Маріанні Алоївій, останню також звинуватили за статтею про зараження ВІЛ-інфекцією.
Серед хворих на вірус гепатиту С виявилися навіть кухар санаторію, масажистка та адміністратор, яким медсестра кілька разів робила ін’єкції, повідомили пацієнти. “За рішенням суду медсестра отримала покарання у вигляді 4 років позбавлення волі в колонії загального режиму”, – цитує сьогодні слова співробітника Об’єднаної прес-служби судів республіки “Інтерфакс-Південь”.
Він уточнив, що суд припинив кримінальне переслідування гендиректора та лікаря санаторію у зв’язку із закінченням терміну давності. Згідно з карткою справи на сайті Нальчикського міськсуду, останнє засідання у справі відбулося 8 грудня, після чого суд пішов до нарадчої кімнати для винесення вироку. Дата оголошення вироку станом на 17.22 мск у картці не позначена. Дані двох обвинувачених – Озрокова та Узденова – у картці позначені, дані медсестри приховані.
Проте жертви зараження ВІЛ та гепатитом у Кабардино-Балкарії визнали вирок несправедливим та анонсували подання позовів про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а також мають намір подати цивільний позов про стягнення моральної та матеріальної шкоди щодо керівництва санаторію.
Переслідувана журналістка Заліна Маршенкулова розповіла про мотиви силовиків
Журналістка з Кабардино-Балкарії Заліна Маршенкулова, яка нині проживає в Німеччині, наприкінці листопада 2025 року була повторно оголошена у федеральний розшук. До цього, 17 квітня 2024 року, її оголосили в розшук у Росії вперше, а через місяць, 17 травня, її було оголошено і в міжнародний розшук – за даними ТАРС, вона звинувачується в публічному виправданні теракту, в якому загинув блогер Владлен Татарський.
При цьому за версією слідства публікації з виправданням тероризму Маршенкулова розмістила в Telegram не пізніше 3 березня 2023 року, тобто за місяць до загибелі Татарського. Слідство розпочато у частині 2 статті 205.2 КК РФ (виправдання тероризму з допомогою інтернету).
У грудні Заліна Маршенкулова зробила заяву, згідно з якою вона пов’язує повторне оголошення в розшук, як і саме кримінальне переслідування, зі спробою перешкодити її публікаціям і незабаром майбутньому виходу її книги у видавництві Vidim, що спеціалізується на виданні авторів, які мають труднощі з публікацією в Росії. «Vidim – незалежне видавництво та платформа для дистрибуції книг російською мовою в Європі, Центральній Азії та Північній Америці. Основа видавничого портфеля Vidim books — книги авторів, які в Росії переслідуються за політичними мотивами і твори яких більше не можуть бути видані на батьківщині», – йдеться на сайті видавництва.
Маршенкулова назвала абсурдним пред’явлене звинувачення та пов’язала переслідування зі своєю політичною позицією. «Я 20 років борюся проти путінських «традиційних цінностей», із 19 років своїх. Стаття, за якою мене переслідують, є абсолютно репресивною і божевільною: за нею ж сидить прекрасна Євгенія Беркович. Це стаття, покликана заткнути всіх порядних людей, які мають сміливість і совість виступати проти військової операції в Україні», – заявила Маршенкулова ресурсу «Кавказький вузол».
https://www.kavkaz-uzel.eu/articles/417759
Представники кавказької діаспори Туреччини виступили на захист Тупцокової
Представники кавказької діаспори Туреччини виступили на захист Лариси Тупцокової за активістами з Грузії та північнокавказьких республік, включаючи Кабардино-Балкарію.
Лариса Тупцокова – журналістка, філолог, викладачка черкеської мови. Наприкінці вересня Тупцокова, яка мешкає в Грузії, дізналася про порушення проти неї в Росії кримінальної справи за статтею про екстремізм. Приблизно місяць до цього в мережі з’явився фейковий сайт визнаного екстремістським Черкеського культурного центру в Тбілісі, де були розміщені публікації від імені Лариси Тупцокової.
Учасники звернення до влади Адигеї висловили вимогу негайно припинити кримінальне переслідування черкеської активістки Лариси Тупцокової та тиск на тих, хто виступає на її підтримку. Незважаючи на те, що справа перебуває на стадії слідства, Тупцокова внесена до реєстру екстремістів і терористів Росфінмоніторингу.
Журналістка та черкеська активістка Лариса Тупцокова у жовтні 2025 року повідомила, що силовики провели обшуки у будинку її батьків в Адигеї та допитали її родичів у справі про екстремізм. Близько 30 правозахисників та активістів з Адигеї, Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії та Краснодарського краю у зверненні до глави республіки Адигея Мурата Кумпілова вимагали припинити кримінальне переслідування Лариси Тупцокової за відсутністю події злочину. Підписанти звернення на її захист відзначили значний внесок Тупцокової у збереження рідної мови та вказали, що справа проти неї може стати прецедентом для переслідування інших людей, які будь-коли співпрацювали з черкеським культурним центром у Тбілісі (визнаний екстремісткою організацією).
Силовики дзвонять подписантам звернення до голови Адигеї на захист Тупцокової, які живуть у Кабардино-Балкарії, вимагаючи з’явитися для надання пояснень. Правозахисники назвали такі дії протизаконними. Звернення представників північнокавказької діаспори Туреччини до голови Адигеї Мурата Кумпілова, голови уряду республіки Анзауру Керашева, уповноваженого з прав людини в Адигеї Михайла Щебанця, сенаторів від республіки Мурата Хапсирова, Олександра Нароліна та депутатів Держдуми Влада 2025 року на своєму сайті Правозахисний центр Кабардино-Балкарії.
Автори звернення засудили «незаконне, довільне та політично мотивоване переслідування, розгорнуте щодо філолога, викладача рідної мови, поета та діяча культури» Лариси Тупцокової. Вони вказали, що Тупцокова – визнаний і шановний вчений, фахівець із мови та інтелектуал, який присвятив своє життя збереженню черкеської культури як у Кавказі, так і у діаспорі. «Порушена проти неї кримінальна справа не має жодної юридичної основи і є відверто політичною акцією», – зазначили вони, нагадавши, що робота Тупцокової в Тбіліському Черкеському культурному центрі була повністю припинена ще восени 2023 року – задовго до того, як Верховний суд Росії влітку 2024 визнав його “екстремістською організацією”.
Автори звернення додали, що обшуки і психологічний тиск на членів родини Тупцокової, які живуть в Росії і спроби залякування активістів, які підписали звернення на її захист «є спробою обмежити свободу вираження, культурну спадщину і конституційні права всього черкеського народу». «Кримінальна справа, сфабрикована проти Лариси Тупцокової, має бути негайно припинена. Будь-які форми тиску, загроз і залякування щодо неї та її сім’ї мають бути негайно припинені. Поліцейський тиск на громадських лідерів, які виступають на її захист, має бути зупинено, а щодо посадових осіб, які здійснювали ці дії, мають бути розпочаті юридичні процедури», – висловили вимогу автори звернення. Вони наголосили, що криміналізація людей, які прагнуть зберегти свою культуру, мову та ідентичність, — це ще один прояв репресивних практик, у рамках яких закон використовується без обмежень та проти його справжнього призначення. «Ми, як діаспора, яка протягом поколінь підтримує зв’язок з батьківщиною через історичну та культурну солідарність та загальну пам’ять, не можемо прийняти той факт, що люди, які служать черкеській культурі, стають об’єктами переслідування», – йдеться у зверненні, яке підписали 26 організацій.
Правозахисний центр Кабардино-Балкарії раніше повідомив, що активісти з Кабардино-Балкарії, які підписали звернення до голови Адигеї Мурата Кумпілова на захист Лариси Тупцокової, зіткнулися з тиском.
“Силовики не чинили тиску на підписантів звернення на захист Лариси Тупцокової”, – пояснила прокуратура Кабардино-Балкарії свою відмову вживати заходів. Правозахисники назвали цю відповідь формальністю. З прокуратури Кабардино-Балкарії отримано відповідь на відправлену 12 листопада колективну скаргу “у зв’язку з тиском на підписантів колективного звернення” на захист Лариси Тупцокової, повідомляє у своєму телеграм-каналі Правозахисний центр Кабардино-Балкарії. Відповідь надійшла 10 грудня на електронну пошту правозахисного центру, вона підписана начальником відділу з нагляду за виконанням законів про федеральну безпеку, міжнаціональні відносини, протидію екстремізму та тероризму. «Подібні формальні відповіді – свідчення недостатньої ефективності республіканських наглядових органів у забезпеченні прав і свобод громадян або відсутність наміру захищати порушені права громадян», – вважають правозахисники Кабардино-Балкарії.
Щоб домогтися розслідування тиску на підписантів звернення на захист Лариси Тупцокової, потрібно поєднувати юридичні методи та громадську активність, зазначили правозахисники та юристи. При цьому, на їхню думку, може тривати неформальний тиск, зокрема звільнення бюджетників. Голова комітету «Громадянське сприяння» Світлана Ганнушкіна зокрема вважає, що «правозахисники взяли на себе роль локомотива в цьому питанні, і в першу чергу саме вони під ударом».
Прокуратура вимагає третього розгляду справи адвоката Ципінової
Прокуратура оскаржила другий виправдувальний вирок адвокату з Кабардино-Балкарії Діані Ципіновій, вимагавши повернути справу на новий розгляд. Захист Ципінової розкритикував позицію відомства.
7 липня 2023 року Урванський райсуд не знайшов складу злочину в діях адвоката Діани Ципінової, яка звинувачується в нападі на силовика, і виправдав її. Верховний суд Кабардино-Балкарії залишив чинним вирок, але касаційний суд у П’ятигорську задовольнив вимоги прокуратури і повернув справу на новий розгляд. Касаційна ухвала у справі Ципінової має яскраво виражену обвинувальну спрямованість, суд перевищив свої повноваження, оцінюючи докази та їх достовірність, заявив захисник Ципінової. Прокуратура оскаржила другий виправдувальний вирок Діані Ципіновій, подавши 12 грудня апеляційну виставу, повідомляє сьогодні на своєму сайті «Адвокатська газета».
В апеляційному поданні прокуратура заявила, що суд знову виходив із презумпції незаконності дій співробітників поліції, “підмінивши аналіз нормативних актів та показань працівників органів внутрішніх справ посиланнями на суб’єктивні оцінки Закону про адвокатуру”. Згідно з документом, співробітники поліції застосували фізичну силу лише після того, як Діана Ципінова та інші адвокати, незважаючи на неодноразові попередження, продовжили спроби проникнути до відділу поліції. Адвокатів – Діану Ципінову, Наталію Магову та Людмилу Кочесокову – поліцейські силою виштовхали з будівлі. За словами Магової, під час інциденту Людмила Кочесокова “впала на бетонну плиту”. Прокуратура наполягає, що співробітник поліції Тимур Нагоєв був у форменому обмундируванні та вказав на можливість застосування фізичної сили при непокорі його законним вимогам. «Суд же визнав правомірною фізичну оборону Ципінової Д.М. від правомірних дій Нагоєва Т.В. щодо припинення її спроб проникнення до будівлі відділу під час виконання ним службових обов’язків з охорони громадського порядку. Суд фактично підмінив правову оцінку службової діяльності співробітника поліції суб’єктивним сприйняттям конфлікту однієї з його сторін та її емоційним станом, що є неприпустимим”, – навело видання цитату з документа.
Прокуратура попросила скасувати вирок Урванського райсуду та направити на новий розгляд до того ж суду. Нагадаємо, у травні 2020 року Діана Ципінова була серед трьох адвокатів, які зголосилися надати юридичну допомогу колегі Ратміру Жилокову після його затримання у Нарткалі. Вони приїхали до відділення поліції і 40 хвилин не могли досягти, щоб їх пропустили до Жилокова. Силовикам не сподобалося, що адвокати ведуть зйомку, і вони силоміць видворили їх із будівлі.
За версією слідства, Ципінова вдарила поліцейських, намагаючись прорватися до затриманого Жилокова. Ситуація із застосуванням сили до адвокатів у Кабардино-Балкарії та їхнє подальше кримінальне переслідування розглядається професійною спільнотою як надзвичайна, хоча це не поодинокий випадок. Порушення права на адвокатський захист є потенційною загрозою для кожного громадянина, заявляють колеги Ципінової.
https://t.me/The_Circassian_Times/14177
Правозахисники закликали Кокова розкрити дані про навчання школярів рідній мові
Міносвіти Кабардино-Балкарії відмовилося надати дані про кількість школярів кабардинської та балкарської національностей, які вибрали російську мову як рідну. Учні та їхні батьки могли зіткнутися із примусом до відмови від вивчення національних мов, заявили правозахисники у зверненні до глави республіки.
Ще у жовтні 2021 року представники громадських організацій заявили про брак підручників рідних мов у школах Кабардино-Балкарії. Підручники старого зразка рідними мовами було вирішено поміняти на нові, пояснив тоді видавець підручників. 24 липня 2018 року Держдума ухвалила поправки до закону «Про освіту», які передбачають вивчення державних мов республік Росії «на добровільній основі». Законопроект обурив мешканців національних регіонів, які побачили у ньому загрозу для існування мов та культури своїх народів.
Звернення до голови Кабардино-Балкарії Казбека Кокова опубліковано 27 грудня на сайті Кабардино-Балкарського регіонального правозахисного центру. Автор звернення, голова організації Валерій Хатажуков зазначив, що правозахисний центр двічі цього року (28 липня та 13 жовтня) звертався до міністра освіти і науки республіки «з проханням надати статистичні дані кількості учнів у середньоосвітніх установах кабардинської та балкарської національностей, які обрали як рідну мову російську8 після прийняття». Однак у отриманих відповідях запитані дані відсутні. «А саме, скільки конкретно учнів кабардинської та балкарської національностей обрали російську мову як рідну з 2018 року до теперішнього часу. І їхнє непредставлення варто інтерпретувати як чергове підтвердження побоювань представників громадськості Кабардино-Балкарії щодо погіршення ситуації з навчанням рідними мовами в республіці за останні роки», – йдеться у зверненні.
Є ймовірність «тиску на дітей та їхніх батьків» з-поміж кабардинців та балкарців для примусу їх до вибору російської мови як рідної, зазначено в документі. «Подібний інцидент вже мав місце в одній із шкіл міста Нальчика. У грудні 2017 року в одній із гімназій республіки було проведено опитування учнів, після якого 209 дітей під тиском були змушені відмовитися від вивчення рідних мов у старших класах. Тоді їхні протизаконні наміри не були реалізовані, зіткнувшись із негативною реакцією громадськості», – зазначив Хатажуков.
Правозахисний центр закликав Кокова «зобов’язати міністерство освіти КБР надати нам конкретну інформацію про кількість учнів кабардинської та балкарської національностей, які вибрали російську мову як рідну мову з 2018 року до теперішнього часу».
Нагадаємо, що 11 березня 2020 року Держдума ухвалила поправки до Конституції Росії, у тому числі поняття про російську мову як «мову державотворчого народу», яке викликало невдоволення істориків та етнографів у Кабардино-Балкарії, Дагестані та Адигеї. Положення про «державотворчий народ» позбавить державного захисту всі інші народи, припустили співробітники Кабардино-Балкарського інституту гуманітарних досліджень.
Нова загроза виселення стривожила мешканців гуртожитку у Пріельбруссі
За даними “Кавказького Вузла”, Росмайно ініціювало виселення мешканців з колишнього відомчого гуртожитку в селищі Нейтріно.
Люди, які багато років тому отримали це житло у власність і вже виграли аналогічний позов, ризикують опинитися на вулиці. Ще у січні 2020 року 18 сімей у селищі Нейтріно отримали позови про виселення з гуртожитку Баксанської нейтринної обсерваторії (БНО) без надання іншого житла. На той момент відповідачі, серед яких опинилися пенсіонери та сім’ї з дітьми, прожили у цьому гуртожитку по 20-30 років.
Гуртожиток належить обсерваторії та має статус спеціалізованого (службового) житла. Виселення людей, які прожили в гуртожитку тривалий час, неможливе без надання їм іншого житла, оскільки мають враховуватися терміни позовної давності, зазначив юрист Мухадін Карданов.
Територіальне управління Росмайна по Кабардино-Балкарії направило до Ельбруського райсуду 76 позовів про виселення мешканців приватизованих квартир у селищі Нейтрино, аргументуючи свої вимоги тим, що житловий фонд селища є федеральною власністю та його приватизація без згоди власника суперечить законодавству. Більшість людей, над якими нависла загроза виселення, прожила у своїх квартирах по 20 років і більше. Вони всі колись працювали в БНО як технічні працівники. Коли БНВ розвалилося, вони залишилися без роботи, але продовжували жити у службових квартирах. Таким чином, за розвал БНТ, за банкрутство ЖКГ та наслідки мають відповідати прості громадяни.
https://www.kavkaz-uzel.eu/articles/419339
У грудні 4 особи засуджено Нальчинським горнізонним військовим судом до реальних строків за самовільне залишення частини у період мобілізації*
Зокрема:
- Військовий суд у Нальчику засудив до шести років колонії Сослана Абанокова, визнавши його винним у самовільному залишенні частини під час мобілізації.
Військовослужбовця Абанокова визнано винним за частиною 3.1 та частиною 5 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у «ВКонтакті» Нальчикський гарнізонний військовий суд. За даними суду, Абаноков 19 травня та 8 липня 2025 року, в обох випадках у період мобілізації, без поважних причин, у першому випадку не з’явився у строк на службу до встановленого часу у військову частину, а в другому – самовільно залишив місце служби.
У першому випадку Абаноков 4 червня був виявлений співробітником військової комендатури в Нальчику, а у другому 13 серпня він добровільно прибув до військового слідчого відділу. При цьому з 19 травня до 4 червня та з 8 липня до 13 серпня він проводив час на свій розсуд у себе вдома, встановив суд. За сукупністю суд засудив Абанокова до 6 років позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму та штрафу в розмірі 150 тисяч рублів. Він також позбавлений права займатися діяльністю, пов’язаною з керуванням транспортними засобами, терміном на 11 місяців 7 днів. Справа Сосура Абанокова надійшла до суду 2 грудня, а вже 15 грудня було винесено вирок.
- Військовий суд у Нальчику засудив до п’яти років колонії Рустама Місостова, визнавши його винним у самовільному залишенні частини під час мобілізації.
Військовослужбовця на прізвище Місостов 15 грудня визнано винним за частиною 5 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у ВКонтакті Нальчикський гарнізонний військовий суд. За даними суду, Місостов без поважних причин «14 грудня 2024 р. у період мобілізації здійснив самовільне залишення військової частини». «6 жовтня 2025 р. Місостов був виявлений у Кабардино-Балкарській Республіці співробітником поліції, а з 14 грудня 2024 р. до 6 вересня 2025 р. Місостов проводив час на свій розсуд за місцем свого проживання», – йдеться у публікації.
У суді Місостов повністю визнав провину «і висловив жаль про скоєне», однак суд врахував “характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого підсудним, який скоїв тяжкий злочин проти військової служби». «Підсудному призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк 5 років у виправній колонії загального режиму. Засудженого взято під варту в залі суду та поміщено до слідчого ізолятора», – наголошується в повідомленні. Справа надійшла до суду 9 грудня, і на першому ж засіданні було винесено вирок.
- П’ять років колонії отримав виходець із Кабардино-Балкарії Мухадін Сохроков за ухилення від служби у період мобілізації.
Військовослужбовця з Кабардино-Балкарії Мухадіна Сохрокова визнано винним в ухиленні від служби в період мобілізації, повідомила 17 грудня «Газета Півдня» з посиланням на прес-службу Нальчикського гарнізонного військового суду. За версією звинувачення, підсудний 5 березня не з’явився до військової частини, дислокованої у Краснодарському краї. 23 липня його знайшов поліцейський за місцем проживання у Кабардино-Балкарії.
Під час засідання Сохроков визнав себе винним, що було враховано у вироку до 5 років позбавлення волі у колонії загального режиму, повідомила прес-служба суду на своїй сторінці у соціальній мережі «ВКонтакте». «Засудженого взято під варту у залі суду та поміщено до слідчого ізолятора. Вирок законної сили не набрав чинності і може бути оскаржений сторонами в апеляційному порядку», йдеться в повідомленні.
- Військовий суд у Кабардино-Балкарії засудив до п’яти років колонії Заміра Бегієва, визнавши його винним у відході з частини на кілька місяців у період мобілізації
Військовослужбовця на прізвище Бегієва визнано винним за частиною 5 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у «ВКонтакті» Нальчикський гарнізонний військовий суд. За даними суду, Бегієв «19 червня 2024 року в період мобілізації» без поважних причин не з’явився на службу до військової частини.
«3 лютого 2025 року Бегієв добровільно прибув до військового слідчого відділу, дислокованого в Нальчику, а з 19 червня 2024 року до 3 лютого 2025 року Бегієв проводив час на свій розсуд за місцем свого проживання», – йдеться у публікації. Бегієва засуджено до п’яти років колонії загального режиму. «Засудженого взято під варту в залі суду та поміщено до слідчого ізолятора», – наголошується в повідомленні. Справа надійшла до суду 17 грудня, і на першому ж засіданні, 25 грудня, було винесено вирок.
Разом лише за грудень 2025 року 4 особи в Кабардино-Балкарії були засуджені до реальних термінів за самовільне залишення частини в період мобілізації*.
При цьому 21 вересня 2022 року Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію, і 28 жовтня того ж року міністр оборони прозвітував президентові про її завершення, проте відповідного указу не було. Юристи дійшли висновку, що для завершення часткової мобілізації не потрібний указ президента, пояснив речник Путіна. Важливо, що всі вищеописані інциденти сталися набагато пізніше 28 жовтня 2022, тобто після завершення часткової мобілізації.
24 вересня 2022 року в КК РФ було введено частини 2.1, 3.1 та 5 статті 337 про самовільне залишення частини або місця служби в період мобілізації. Поправками передбачено позбавлення волі терміном до 10 років. Посилення законів після оголошення мобілізації призвело до суворіших вироків за відсутність у військовій частині. При цьому з початку військової операції в Україні, за повідомленнями влади та силовиків, убито не менше 4051 бійця зі СКФО та 4049 – з ПФО.
З початку російської операції в Україні влада публічно визнала вбитими там як мінімум 359 військових з Кабардино-Балкарії. Так, лише за грудень 2025 року стало відомо, що зі СВО не повернуться 26 мешканців республіки:
- Азамат Бічекуєв із Ельбруського району Кабардино-Балкарії.
- Тенгіз Аслан, Машитлов Амур, Апшев Ратмір, Малухов Мурат, Дугулубгов Рустам, Карацуков Аслан, Кочесоков Азамат, Жилясов Едуард з Баксанського району Кабардино-Балкарії.
- Хасан Джеш, Сафарбі Бесланеєв та Ісуф Кумишев з Баксану.
- Залим Тутуків із Лескенського району.
- Артур Хашхожєв, Руслан Апіков, Мартін Барагунов, Ренат Гедмішхов, Беслан Шаов та Джабраїл Культурбаєв із Зольського району Кабардино-Балкарії.
- Олександр Козодеров із Прохолодного.
- Алачев Хажмурат, Балкаров Кантемір, Дишоков Амур, Дишоков Хамзет, Казмахов В’ячеслав та Тіміжев Аскер із Терського району Кабардино-Балкарії.
Силовики повідомили про ліквідацію диверсанта у Нальчику
При спробі затримання вбито мешканця Нальчика, який готував підрив ділянки газорозподільної системи, заявили силовики. За твердженням силовиків, на території Кабардино-Балкарії «запобігли диверсії, організованій спецслужбами України».
В результаті проведених заходів встановлено мешканця Нальчика, який за завданням куратора планував підрив ділянки газорозподільної системи. “Чоловік пройшов підготовку в одному з таборів сил спеціальних операцій ЗСУ, після чого транзитом через треті країни повернувся до Росії”, – повідомляє сьогодні з посиланням на силовиків РИА “Новости”. «При спробі затримання диверсант чинив збройний опір і був знищений вогнем у відповідь. При ньому знаходився саморобний вибуховий пристрій потужністю до 5 кілограмів у тротиловому еквіваленті, автомат “Форт” українського виробництва та боєприпаси до нього», – заявили у ФСБ.
Співробітник УФСІН із Кабардино-Балкарії запідозрений у розголошенні держтаємниці
Кримінальну справу порушено в Кабардино-Балкарії стосовно співробітника управління федеральної служби виконання покарань (УФСВП) Росії в регіоні, підозрюваного в розголошенні державної таємниці, повідомляє УФСБ по республіці.
«Посадовцем розголошено відомості, що становлять державну таємницю, які стали йому відомими у зв’язку з виконанням службових повноважень», – наводить повідомлення прес-служби відомства «Інтерфакс». Справа розслідується за статтею про розголошення держтаємниці (частина 1 статті 283 КК РФ), підозрюваному загрожує до 4 років ув’язнення.
https://www.kommersant.ru/doc/8267969
Висновок
Події, висвітлені у звіті за грудень 2025 року в Кабардино-Балкарії є візуалізацією стійкого вектора на послідовне пролонговане порушення базових прав людини. Корінні народи найбільш уразливі, піддаючись вибірковим переслідуванням і дискримінації, а також планомірної асиміляції та примусової русифікації через дії зі знищення національної ідентичності, зокрема, з метою забуття рідних мов. Особливого акценту вимагає кількість справ за звинуваченням у залишенні частини в період мобілізації – пряме свідчення того, що жителі Кабардино-Балкарської республіки, незважаючи на загрозу судового переслідування, намагалися уникнути залучення у війну проти України. Контрактники з республіки одними з перших у РФ масово відмовилися вирушати на фронт, у столиці республіки активно проходили народні сходи проти оголошеної військової мобілізації. Правозахисники республіки вимагали припинити забирати жителів на війну, оскільки це призводить фактично до «винищення генофонду». Глава правозахисної групи «Агора» Павло Чиков розповідав про військових, які звернулися до них, на яких чинився тиск за відмову їхати в Україну. Це силовики з 17 міст, включаючи Краснодар, Владикавказ, Нальчик, Черкеськ та Ставрополь. Великі списки загиблих на СВО лише посилюють цю тенденцію. Ті, хто розчарувався у можливості уникнути необхідності воювати проти України, часом роблять вибір на користь допомоги протиборчій стороні. Війна вимагає коштів – і у справу йде майно, що конфіскується, колишніх ставлеників режиму на місцях.
Кабардино-Балкарія – республіка, де системна та наростаюча тенденція до ігнорування загальноприйнятих стандартів захисту прав і свобод громадян потребують пильної уваги міжнародної спільноти.