Звіт про порушення прав людини в Кабардино-Балкарській республіці за вересень 2025 року
Аналіз публічних джерел за вересень 2025 року, зокрема даних ЗМІ, інтернет- ресурсів та заяв приватних осіб виявляє незмінність негативної тенденції до порушення права і свободи людини владою і силовими структурами Кабардино-Балкарской республіки, які в першу чергу пов’язані з політично мотивованими, що продовжуються репресіями, судовими фальсифікаціями, зазіханням на право справедливого судового розгляду, а також діями, що сприяють здійсненню уповільненого культурного колоніалізму Ці події актуалізують необхідність подальших зусиль щодо захист прав людини як на Північному Кавказі в цілому, так і в Кабардино-Балкарії зокрема.
Судовий процес над Тимуром Кишуковим, громадянином США.
Тимур Кишуков, уродженець Кабардино-Балкарії з громадянством США, підприємець та батько чотирьох дітей, засуджених за статтею «тероризм» за відмову співпрацювати із ФСБ. Тимур Кішуков отримав громадянство США у 2017 році. Він жив у Чикаго та працював водієм великовантажного судна, незадовго до від’їзду до РФ відкрив там свою логістичну компанію. У листопаді минулого року під час візиту до республіки Тимура Кішукова було затримано співробітниками ФСБ. Напередодні вильоту Кишукова назад до США, він у будинку своїх батьків був затриманий співробітниками ФСБ республіки, які відвезли його у невідомому напрямку, не пояснюючи причин. Кишуков опинився у підвалі, де кілька годин його допитували про ставлення до війни проти України, про росіян із його оточення, які працюють на американські спецслужби.
Кишуков відповів, що він за мир у всьому світі, а про агентів ЦРУ йому нічого невідомо, тоді його побили і того ж вечора, 18 листопада 2024 року порушили кримінальну справу. Про побиття та погрози підозрюваний розповів уже на першому засіданні в міру запобіжного заходу, але його слова не принесли будь-який результат. В УФСБ по Кабардино-Балкарії у Нальчику Кишукову звинуватили в тероризмі, брали участь у незаконному збройному формуванні Сирії та проходження відповідного навчання. Єдина підстава звинувачення – свідчення трьох засекречених свідків, інших аргументів обвинувачення немає. Незважаючи на це, суд відправив обвинуваченого у СІЗО на 7 місяців, причому у зимові місяці Кишукова помістили до найвіддаленішої одиночної камери нижнього поверху, де температура опускалася до мінус 15 градусів за Цельсієм.
Наразі справу Кишукова розглядають у Южному окружному військовому суді, він сам перебуває у СІЗО у місті Ростов-на-Дону. У вересні 2025 року стало відомо, що підсудному планують покарання у вигляді 20 років позбавлення волі. свободи. Близькі Кишукова стверджують, що Тимура затримали виключно через його американське громадянства. За їхніми словами, один із співробітників прямо заявив, що він – заручник для обміну.
Подібна практика не далека від російських силовиків. Наприкінці 2023 року в сусідній Адигеї по аналогічну схему суд засудив 18-річного громадянина Німеччини Кевіна Ліка до чотирьох років позбавлення волі за статтею про держзраду нібито за допомогу іноземній державі – Німеччини – у діяльності, «спрямованій проти Російської Федерації», і вже у серпні 2025 року роки Кремль обміняв політв’язнів, включаючи Кевіна Ліка, на своїх агентів, які утримувалися у в’язницях країн Заходу, серед яких виявився і кілер Вадим Красіков, який відбуває в Німеччині довічний термін за вбивство чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі.
Примітно, що справу Кишукова веде сумнозвісний старший слідчий УФСБ. по Кабардино-Балкарії Олексій Слугін, який, зокрема, три роки тому займався справою блогерки Інсаландер (Інси Огуз), переслідування якої правозахисники визнали політично вмотивованим. Інса жила в Москві і займалася журналістськими розслідуваннями, які викривають корупцію та порушення прав людини в Кабардино- Балкарії. Після прибуття до родичів у Баксан, її було затримано та доставлено на допит у ФСБ у Нальчику, де її змушували зізнатися у сприянні тероризму – нібито вона схиляла людей до вступу в незаконні формування в Росії, а потім слідчий Слугін, як і в у випадку з Тимуром Кішуковим, додав і Сирію. Інсі Огуз вдалося втекти з-під домашнього арешту та перетнути кордон з Грузією – в базі не позначилася інформація про кримінальне переслідування. Однак, грузинські прикордонники протягом двох тижнів відмовляли їй у в’їзді. без пояснення причин весь цей час блогерка провела в нейтральній зоні аж до втручання посла Литви в Грузії Андрюса Каліндри, який заявив про готовність перевезти Інсу у Вільнюс. У Росії блогерку з Кабардино-Балкарії оголошено в розшук
Методика, за якою кримінальне звинувачення обтяжується домислами про лояльність, симпатії чи причетності до заборонених організацій, а також використання «таємних» свідків» як єдиний наявний аргумент – улюблений прийом по розширенню обвинувальної частини, що став «золотим стандартом» роботи російських силовиків, зокрема й у Кабардино-Балкарії.
Порушено статтю проти Анзора Халілова, одного з найбільших забудовників КБР за відмову дати хабар.
За такою ж схемою, про яку йдеться у попередньому кейсі, було порушено статтю проти одного з найбільших забудовників республіки Анзора Халілова. Привід формальний та надуманий: під час шкільного заходи його дружина не стала при виконанні гімну РФ, і це стало інструментом для тиску. Після адміністративного покарання почався пресинг та тиск.
Силові структури вимагали з Халілова 80 мільйонів рублів за припинення переслідування, він відмовив. У відповідь на це було порушено кримінальну справу про спонсорування тероризму, приводом для якого з’явився його переказ 15 тисяч рублів на карту онкохворої мешканки республіки в рамках збору, оголошеного кількома роками раніше під приводом, що син цієї жінки внесено до переліку терористів та екстремістів. Також аргументи звинувачення будувались на свідченнях «засекреченого свідка», який нібито бачив, як Халілов передавав у Саудівській Аравії під час ходжу гроші якійсь неугодній владі людині. При цьому Халілов це заперечує, і звинувачення не підкріплене будь-якими матеріалами фото-або відео- фіксації.
Сьогодні, вимушено перебуваючи за межами країни, Халілов дистанційно добудовує свої об’єкти, незважаючи на перешкоди, демонструючи професіоналізм та відповідальність перед пайовиками. У вересні 2025 року Халілов став публікувати в соціальних мережах відео та аудіоповідомлення, розповідаючи про свою ситуацію від першої особи, що зруйнувало односторонню подання інформації.
Засуджений Алжуко Аслануков оскаржив вирок, не визнавши провини.
43-річний житель Терського району Кабардино-Балкарії Алжуко Аслануков, засуджений на 6 років за зберігання двох гранат та запалу, оскаржив вирок, не визнавши своєї провини. У заяві на ім’я Володимира Путіна він стверджує, що справа проти нього сфабрикована. 2020 року Асланукова викликав на зустріч оперуповноважений УФСБ Терського району і став його залякувати та погрожувати відповідно до схеми психологічного пресингу, що отримала стала вельми поширеною на Північному Кавказі. Асланукову вдалося записати розмову на диктофон, і він звернувся із цим записом до ФСБ, зробивши спробу себе убезпечити. Служба почала перевірку, співробітника знизили та перевели до іншого району. Однак через кілька років, повернувшись на посаду, він почав мстити Асланукову. Аслануков підкреслює: свідчення проти його будуються виключно на підставі свідчень засекреченого свідка під псевдонімом «Алєксєєв», а на гранатах та запалі генетична експертиза не виявила слідів його ДНК.
Вирок Валерію Гребенюку за залишення військової частини.
Суд засудив до шести років колонії суворого режиму мешканця Нальчика Валерія Гребенюка, визнавши його винним у самовільному залишенні військової частини у період мобілізації. 24 вересня 2022 року до КК РФ були внесені частини 2.1, 3.1 та 5 статті 337 про самовільне залишення частини чи місця служби під час мобілізації. Поправками передбачено позбавлення волі до 10 років – посилення законів після оголошення мобілізації призвело до суворіших вирокам. Гребенюк самовільно залишив частину 13 січня 2024 року і лише 28 лютого 2025 року був виявлений за місцем проживання в Нальчику співробітниками поліції, і був визнаний винним за частини 5 статті 337 КК України. Примітно, що 21 вересня 2022 року Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію. 28 жовтня того ж року міністр оборони звітував про її завершення, проте відповідного указу не було. Прес-секретар Путіна пояснив, що для завершення часткової мобілізації не потрібний указ президента. Тим не менш, незважаючи на те, що фігурант залишив частина багатьом пізніше кінця жовтня 2022 року, причому російські судові інстанції у справі Гребенюка та аналогічних виходять із того, що на момент скоєння злочину часткова мобілізація була закінчена.
Підлітка заарештовано за терористичними статтями.
У середині вересня 2025 року був заарештований підліток, якого силовики вважають другим учасником нападу на вбрання ДПС у Нальчику у липні цього року. На розі проспекту Леніна та вулиці Ногмова у столиці Кабардино-Балкарії наряд ДПС зупинив таксі, що проїхало на червоне світло. З машини вискочив чоловік із ножем, напав на одного зі співробітників і був застрелено. Другий пасажир спробував втекти, але його затримали. Ним виявився неповнолітній житель республіки, 2008 року народження, проти якого порушено справу в частині 1 статті 205.5 КК РФ (сприяння терористичній діяльності), частини 1 статті 30, пункту «а», частини 2 статті 205 КК РФ (приготування до теракту, вчинене організованою групою осіб), частини 3 статті 30, пунктами “а”, “б” частини 4 статті 226 КК РФ (замах на розкрадання зброї). За версією слідства, підліток погодившись на умовляння та переконання, став учасником терористичної організації та взяв участь у нападі з метою заволодіти зброєю.
Сам підліток зі слів родичів стверджує, що він втік, оскільки, навпаки, не очікував нападу та злякався. Близькі фігуранта розповіли, що нападник мав наркотичну залежність і, ймовірно, вчинив злочин під дією заборонених препаратів. Підліток, звинувачений у тероризмі, вів світський спосіб життя, не молився та не цікавився релігією зовсім. Джерело, близьке до сім’ї фігуранта, впевнене, що справа гіпертрофували та перевели у цю площину навмисно, щоб створити ілюзію успішно дозволеної гучної справи.
Юрія Бойка засуджено до тривалого терміну у справі про замах на держзраду.
На початку вересня 2025 року Ростовський військовий суд засудив 37-річного мешканця міста Прохолодний Кабардино-Балкарії Юрія Бойка до 17 років позбавлення волі у справі про замах на держзраду та участь у діяльності терористичної організації. У грудні минулого року йому було пред’явлено звинувачення у спробі брати участь у бойових діях на стороні збройних сил України.
Звинувачення винесено за частиною 3 статті 30, статтею 275 КК РФ (замах на державну зраду), частини 2 статті 205.5 КК РФ (участь у діяльності терористичної організації). За версією слідства, у січні 2024 року Бойко вступив у контакт із представником Служби безпеки України та повідомив про наміри брати участь у бойових діях.
Незрячі інваліди склали скаргу на Нальчинське відділення ВОС.
Група незрячих інвалідів, членів Нальчинського відділення Всеросійського товариства сліпих, стверджує, що міське відділення ВОС практично перестало виконувати покладені на його функції, у зв’язку з чим звернулося зі скаргою. Більшість із 600 членів відділення роками не отримує необхідної підтримки – ні належної реабілітації, ні медичної допомоги, ні юридичного захисту і, що найголовніше, інваліди зору залишилися без робочих місць. Інваліди вважають, що суспільство нічого не робить для них, а лише допомагає отримувати преференції зрячим.
Будівельна компанія депутата Парламенту КБР руйнує давні кургани.
У Кабардино-Балкарії продовжують руйнувати давні кургани. У Баксанському районі Кабардино-Балкарії будується груповий водопровід протяжністю 73 км та вартістю 2,4 мільярда карбованців. У межах будівництва водопроводу, або у безпосередній близькості, знаходяться стародавні кургани та городища – археологічні об’єкти регіонального та федерального значення, які у результаті будівельних робіт частково зруйновані. У місцях, де пройшла важка техніка, валяються черепки керамічного посуду та інші артефакти. При будівництві Баксанського групового трубопроводу було знищено кілька курганів з числа «Курганної групи Заюковська Четверта», тим часом вони мали бути збережені в відповідно до Розділу проектної документації «Охорона об’єктів культурної спадщини», є у розпорядженні ТОВ «АССО», що займається будівельними роботами. Ні за цим, ні щодо інших об’єктів культурної спадщини, зазначених у розділі, зобов’язання не були виконані. Продовжилося будівництво безпосередньо на території стародавніх городищ. Після звернення громадських осіб до федеральної влади та подальшої перевірки з боку слідчих органів, було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи стосовно генерального директора ТОВ «АССО» Алісолтана Настаєва, який сумісництвом є депутатом Парламенту КБР.
Практика нав’язування свят у дати, позбавлені ретроспективної прив’язки та історичного значення.
20 вересня влада КБР закликає святкувати «день адига» як альтернативу забороненому ними ж ходою 21 травня у День пам’яті та скорботи. По-перше, це локальне рішення, оформлене лише у КБР і не узгоджене з іншими республіками, ні з діаспорою. По- друге, це підміна понять, покликана стерти пам’ять про геноцид з боку Росії та замінити історичну усвідомленість позбавлені сенсу культурно-масові заходи.
Жителі перейменованої вулиці в Баксані поскаржилися на порушення їхнього права на історичну пам’ять.
Жителі колишньої вулиці Назіра Катханова в Баксані спробували оскаржити її перейменування на Донбаську. Вони подали позов, у якому говорилося, що про перейменування вони дізналися наприкінці листопада 2024 року, коли їм принесли квитанції на оплату ЖКП, де значилася нова назва вулиці. При цьому, думка та інтереси мешканців, яка мешкає на перейменованій вулиці, не враховано. Вони послалися на Положення про порядок перейменування окремих територій або об’єктів, відповідно до яких для зміни назви потрібна згода мешканців вулиці. Позивачі вважають, що перейменування вулиці є помилковим, що спричинило негативний громадський резонанс. Дане рішення, зазначили вони, порушує їхнє право на історичну пам’ять, і навіть конституційне декларація про участь у здійсненні місцевого самоврядування. У відповідь їх звернення асоціювали з діяльністю національної опозиції, пригрозивши переслідуванням за лояльність екстремістським, сепаратистським, антипатріотичним ідеям. Адміністративні позивачі звернулися до суду. Суд зазначив, що у березні позивачі зверталися до прокуратуру щодо перевірки. У квітні прокуратура відповіла, що порушень не виявлено. «Оспорювані рішення ради місцевого самоврядування не мають необхідної сукупністю ознак, що дозволяють віднести їх до нормативно-правових актів, у зв’язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову», – йдеться у рішенні.
Висновок.
Події, висвітлені у звіті за вересень 2025 року у Кабардино-Балкарії не є чимось нетиповим, навпаки, є візуалізацією стійкого вектора на послідовне пролонговане порушення базових прав людини Корінні народи найбільш уразливі, піддаючись вибірковим переслідуванням та дискримінації, а також планомірної асиміляції та примусової русифікації через дії щодо знищення національної ідентичності та історичної пам’яті. Кабардино-Балкарія – республіка, де системна та наростаюча тенденція до ігнорування загальноприйнятих стандартів захисту прав та свобод громадян вимагають пильної уваги міжнародного співтовариства.
