Сьогодні розповідаємо про жахливі випадки видачі українськими чиновниками добровольців, які приїхали захищати Україну
Весною до мене звернувся черкес. Заур Шогенцуков. Він перейшов наш кордон з Білорусі і здався, з наміром стати добровольцем. Чомусь на нього не реагував поліграф. Зовсім. Хоча за нього ручалися черкеси.
Він був онуком відомого черкеського поета та культурного активіста. Його знатно прополоскало перед тим, як він нарешті звернувся до мене. Заура помістили до Чернігівського пункту перебування іноземців (ПТПІ), йому відмовили у біженстві та присудили примусову видачу за незаконне порушення кордону. За законами мирного часу.
Задуматися: полонені можуть вибрати, чи їхати їм у рф, а цивільні особи (за законами мирного часу, чомусь діючими і зараз) – ні.
Заур хотів зробити свій внесок у перемогу над імперією. І я вирішила познайомити його зі своїми контактами в ГУРі. Бо за нього ручалися черкеси. З ним поспілкувалися та його вирішили забрати до ГУР. За словами мого контакту в ГУР, робота із цього приводу велася. Я не можу перевірити правдивість цих слів. Але я їм волію вірити, бо що мені ще лишається. І навіть, як сказали мені у ГУР, за Заура боролися. Але чиновники з чернігівського ПТПІ та чернігівської міграційної служби не віддали його ГУРу, а віддали країні агресору. Через 2 місяці після видачі тіло Заура привезли додому до Нальчика.
Практично така сама ситуація, також у чернігівському ПТПІ, трапилася з Олексієм Герасимовим, чуваської національності. З судом, апеляцією та касацією, і, після видачі, засудженням країною агресором до 25 років за “державну зраду”.
Я вам, друзі, чесно зізнаюся. Я думала спочатку, коли видали чуваша, і Заур все ще був просто під ризиком і незрозумілими ускладненнями, що вони реально чимось не підійшли, або знайшовся фесбешний слід. Але потім, майже одночасно, надійшла звістка про Заура, і раптово, про викрадення добровольця чеченця.
У Батальйоні Шейха Мансура викрали чинного, оформленого бійця, коли він перебував на заправці. Це зробили люди у формі полісменів і забрали його, куди б Ви думали? Правильно, до чернігівського ПТПІ. Причому, коли вони його забирали, з ним була його малолітня дитина, і вони дитину просто покинули одну, там на заправці.
Батальйон у своєму телеграм каналі описав ситуацію і висловив упевненість у тому, що це була злочинна спроба продати чеченця в рф. https://t.me/Batalon_Shaiha_Mansura/2510 Тепер він у безпеці, але.
Але.
Мені стало дуже цікаво, чому саме у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців за активного сприяння Чернігівської ДМС трапилися всі ці жахливі історії. Не хочеться нікого звинуватити голослівно, проте, на кону — видача сміливих і гідних людей, які підтримують Україну чи навіть борються проти агресора, ризикуючи життям. І ці дії вказаних чиновників, які видали людей, що бажали стати добровольцями, нашому ворогу, нагадаю, вже призвели до загибелі Заура Шогенцукова.
Не треба казати, що це не ці чиновники його вбили, а ворог. Бо вони буквально вдягли на нього наручники і передали його вбивцям, абсолютно беззахисного. Бажаючим посперечатися я можу тільки запропонувати, щоби їх відвезли в наручниках без зброї безпосередньо на позиції рф, або передали до їхньої в’язниці. Якщо вони вважають, що такі дії є правомірними, нормальними і безпечними.
А мені особисто стало дуже схоже, що існує ОЗУ, що займається продажем добровольців у рф. Я зацікавилася особами чиновників, які здійснили вказані видачі. На документах засвітилася Юлія Крaн, начальниця чернігівської ДМС. Відмовила Зауру Шогенцукову у статусі біженця. Листом від імені Управління ДМС у Чернігівській області № III-124/6/7401-24/7401.6/4-25 від 08.01.2025 року написавши Зауру про те, що у Висновку Виконавчого комітету № 94-2002 УВКБ ООН наголошується на забезпеченні збереження цивільного та гуманітарного характеру притулку. А ось він, Шогенцуков, спробував приєднатися до лав легіону “Свобода Росії” з метою участі у військових діях, як комбатант. І це суперечить гуманітарному характеру притулку.
Чомусь дама раптово забула, чим керуються чиновники в Україні згідно з Конституцією під час виконання своїх обов’язків. Я нагадаю їй: виключно Конституцією та законами України вони керуються. А не висновками комітетів. Тим більше що Заур так і не став комбатантом. На скрині можна побачити статтю про її корупційні «досягнення».
А ось Солyян Євген, директор Чернігівської ПТПІ, який незрозумілим чином, мабуть, наполегливою працею у вільний від керівництва ПТПІ час, заробив на 2 квартири та будинок, 8 земельних ділянок на 5,7 гектарів, 2 машини та ще й накопичення відкласти. Але останніми роками майже все продав тут, в Україні. Напевно, не вірить у країну.
Серед суддів засвітився яскравіше за інших Василенко, який має нерухомість в Криму, в Москві, і дружину громадянку рф (я в шоці, які у нас досі існують судді).
Втім, ці чорти – це одна сторона цієї справи. Інша сторона така.
Останнім часом я почала думати про необхідність ініціювати внесення змін до українського законодавства про заборону примусової видачі країні агресору. Однак останні події, такі як видача в рф Казахстаном українця-кримчанина (розробника чату GPT), якому примусово дали громадянство рф ще дитиною в Криму. Ризик видачі Леоніда Закамалдіна Венесуелою. А також видача Швейцарією правозахисниці одного з народів та множинні видачі чеченців Європою змусили переглянути точку докладання зусиль.
Тому я перечитала Женевські Конвенції та хочу від імені Асоціації Свободних Омбудсменів ініціювати зміни саме до Женевських Конвенцій.
Це може бути заборона видачі країні-агресору (без офіційної згоди, верифікованої Міжнародним Комітетом Червоного Хреста), або присвоєння громадянам-некомбатантам країни агресора якогось певного статусу (навіть військовополонені мають право вибрати, їхати їм у рф чи ні) як у країні-противнику агресора, так і в країнах-союзниках противника. Однозначно, це має бути заборона на екстрадицію людей з окупованих територій, яких примусово паспортизували. І взагалі заборона визнання насильницької паспортизації на окупованих територіях (як взагалі вийшло, що таке визнають цивілізовані країни???).
Найбільш безправними виявилися мирні громадяни, які протидіють війні та імперії. А також добровольці, які перейшли захищати нас, тому їм не дають статусу біженців, але не оформили в армію офіційно, і також вони не були оформлені в армію агресора, тому статус військовополонених теж не набувають. У результаті з ними є можливість чинити як із безстатусними, щодо яких є лише закони мирного часу на висилку за незаконне перетинання кордону. І нам це потрібно припинити.
Загалом, проблема міжнародна та системна. І треба вирішити її на відповідному рівні. Ми закликаємо всіх, хто готовий підтримати наше звернення до Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, з пропозиціями щодо внесення змін до тексту Женевських Конвенцій звертатись на email freeombudsmedia@gmail.com та поширити цю інформацію.