СПРАВА ІРАКЛІЯ ЧИХЛАДЗЕ: ЮРИДИЧНИЙ АБСУРД, ГЕОПОЛІТИЧНІ ІГРИ ТА КРИМІНАЛІЗАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ В ГРУЗІЇ

30 травня 2026 року в Тбілісі відбулися події, які остаточно зафіксували настання нової, значно суворішої реальності для незалежної медіаспільноти Грузії. Співробітники Служби державної безпеки (СДБ) увірвалися в квартиру відомого журналіста і політичного аналітика Іраклія Чихладзе, провели ретельний обшук і вилучили всю робочу техніку. Того ж дня на спеціальному брифінгу було офіційно оголошено: Чихладзе заарештовано за звинуваченням у шпигунстві. Зараз він перебуває в катівнях Глданської в’язниці (Пенітенціарна установа № 8) в умовах повної ізоляції — без права на побачення, телефонні дзвінки і навіть листування. Справу повністю засекречено, що позбавляє громадськість можливості побачити бодай якісь докази.

Відмова від секретів: у чому суть «шпигунського парадоксу»?

Центральним юридичним парадоксом справи Чихладзе є те, що в нього ніколи не було і не могло бути офіційного доступу до державної таємниці. Як зазначає його адвокат Георгій Гелхаурі, у матеріалах справи відсутні будь-які згадки про засекречені бази даних або документи міністерств. Навпаки, обвинувачення будується виключно на статті 314 Кримінального кодексу Грузії («Шпигунство»), сформульованій настільки широко, що вона дозволяє криміналізувати збір абсолютно будь-яких «інших відомостей» за завданням іноземної структури, якщо слідство вбачить у цьому «шкоду інтересам країни».

В інтерв’ю телекомпанії «Формула» адвокат розкрив шокуючу деталь: головним «доказом» обвинувачення виступає відеозапис, на якому якийсь невідомий чоловік нібито передає Чихладзе гроші. При цьому прокуратура навіть не намагається уточнити, хто цей чоловік, яка сума і походження коштів і за виконання яких саме завдань вони були передані. В умовах правової держави збір відкритих даних, проведення інтерв’ю та аналіз публічних бюджетів силових відомств вважаються рутинною журналістською роботою. У сьогоднішній Грузії ця діяльність офіційно трактується спецслужбами як створення і координація шпигунської агентурної мережі.

Криміналізація транскордонного діалогу

Іраклій Чихладзе присвятив незалежній журналістиці майже двадцять років. З 2007 року він очолює аналітичний портал New Caucasus, який став авторитетною платформою для експертного аналізу ситуації в Грузії, Вірменії та Азербайджані. Але головна його заслуга — багаторічна і прозора миротворча діяльність. Керуючи «Кавказьким центром громадянських слухань» і «Кавказьким інститутом прав людини», Чихладзе регулярно організовував круглі столи та громадські панелі, спрямовані на подолання етнополітичних стереотипів на Південному Кавказі. Саме під його егідою в Єревані та на нейтральних майданчиках проходили унікальні зустрічі, де за одним столом грузинські, абхазькі та осетинські репортери відкрито обговорювали стандарти професії та протидію інформаційним війнам.

У 2015 році його центр проводив виїзні громадянські слухання безпосередньо в прикордонному Горі, привертаючи міжнародну увагу до гуманітарної кризи, з якою стикаються жителі сіл уздовж лінії окупації Південної Осетії. Обговорювалися питання безпеки, обмеження свободи пересування та проблеми «бордеризації» — встановлення колючого дроту російськими військовими. Сьогодні слідство цинічно намагається представити ці відкриті міжнародні конференції як «зручне прикриття для ведення підривної розвідувальної діяльності».

Війна проти західних донорів і тактика хибних витоків

Справу Чихладзе неможливо розглядати окремо від масштабного геополітичного розвороту Грузії. У період 2024–2026 років правляча партія «Грузинська мрія» послідовно посилювала законодавство проти громадянського суспільства. Після скандального закону «про прозорість» були прийняті жорсткі кримінальні поправки до закону «Про гранти», які фактично забороняють отримання зарубіжного фінансування без попереднього схвалення уряду і вводять покарання до 12 років ув’язнення за «несанкціоновану політичну активність».

Проєкти Чихладзе довгі роки отримували офіційну грантову підтримку від найбільших світових інститутів: USAID, NED, EED, посольства Великої Британії, Фонду Генріха Бьолля та Уряду Нідерландів. У 2026 році отримання цих коштів стало розглядатися СДБ не як міжнародне співробітництво, а як фінансування державного перевороту. У рамках масштабної контррозвідувальної операції літа 2026 року влада вирішила продемонструвати електорату тактику «багатовекторної боротьби»: одночасно з прозахідним аналітиком Чихладзе за звинуваченням у шпигунстві були заарештовані проросійський активіст Гульбаат Рцхіладзе та колишній піарник Георгій Удзілаурі.

За оцінками аналітиків американського центру Jamestown Foundation, грузинські силові структури навмисно використовують в офіційних документах метод «анонімних звинувачень», паралельно запускаючи через підконтрольні телеканали (зокрема, «Імеді») керовані витоки. Суспільству нав’язується версія про «французький слід» і зв’язок Чихладзе з розвідкою DGSE. Такий підхід переслідує подвійну мету: з одного боку, Тбілісі уникає прямого лобового дипломатичного скандалу з Парижем, а з іншого — ефективно розігрує всередині країни карту «кільця ворогів і шпигунів» навколо Грузії.

Образа пам’яті: абсурдність російської версії

На тлі інформаційної плутанини деякі російські медіаресурси, а слідом за ними (за трагічною помилкою і без попередньої перевірки) і Jamestown Foundation, поспішили заявити, що Чихладзе звинувачують у шпигунстві на користь… Росії. Ця версія не просто юридично і логічно неспроможна — вона являє собою глибоку образу для всієї родини журналіста.

Рідний брат Іраклія, Гіга Чихладзе, був відомим військовим кореспондентом. У серпні 2008 року під час російсько-грузинської війни він загинув під Цхінвалі під час виконання свого професійного обов’язку — автомобіль, у якому він їхав разом із колегою Олександром Клімчуком, був розстріляний російськими військами. Родина Чихладзе користується в Грузії репутацією безумовних патріотів, і спроба таврувати Іраклія зв’язками з державою-агресором, яка загубила його рідного брата, викликала хвилю глибокого обурення в суспільстві.

Більше того, офіційні факти говорять самі за себе: ще в січні 2024 року сайт видання newcaucasus.com, яке очолює Чихладзе, був повністю заблокований на території РФ Роскомнаглядом на вимогу Генеральної прокуратури Росії за «дестабілізацію суспільно-політичної обстановки». Версія про роботу на Москву повністю розвалюється при зіставленні з реальністю.

Критично важливо, що у відповідь на звернення громадських діячів і правозахисників провідний американський аналітичний центр Jamestown Foundation офіційно визнав фактичну помилку у своєму висвітленні справи Іраклія Чихладзе. Фонд визнав, що помилкове ототожнення справи Чихладзе зі справою проросійського активіста Гульбаата Рцхіладзе, заарештованого того ж дня за окремими звинуваченнями в шпигунстві, було прикрою неточністю, і негайно виправив публікацію.

Представники Jamestown Foundation запевнили, що «публікуючи цю статтю, вони не мали на увазі, що Іраклій Чихладзе співпрацює з Росією». Вони уточнили, що основна мета їхнього аналізу полягала в демонстрації того, як правляча партія «Грузинська мрія» використовує у своїх цілях окремих осіб з усього політичного спектра — як тих, хто, ймовірно, пов’язаний із Заходом, так і тих, хто підтримує Росію, — для створення наративу геополітичного балансу, що відображено в заголовку статті: «Грузинська мрія використовує справи про шпигунство для проекції нейтралітету».

Наприкінці статті опубліковано офіційну примітку редактора від 19 серпня 2026 року, що підтверджує внесення поправок і повне видалення невірного твердження про ймовірне «шпигунство» Іраклія Чихладзе в інтересах Російської Федерації.

Заклик до міжнародної солідарності

Очевидно, що переслідування за шпигунськими статтями в Грузії традиційно посилюється в періоди гострих політичних криз. Закритий характер суду та підписки про нерозголошення, які вимагають від адвокатів, позбавляють захист можливості довести неспроможність доказів до винесення вироку. Перше судове засідання по суті справи Іраклія Чихладзе призначено на 9 вересня 2026 року. Правозахисники і колеги журналіста наполягають на необхідності тотального розсекречення матеріалів і проведення відкритого процесу за участю міжнародних спостерігачів.

Напередодні ключового судового засідання ціла низка громадських, політичних і наукових діячів по всьому світу спільно з українським правозахисним проєктом «Омбудсмен медіа» оголосили про початок централізованого збору підписів під міжнародною петицією з вимогою негайного звільнення Іраклія Чихладзе, зняття з нього необґрунтованих звинувачень і реформи розмитої статті 314 КК Грузії. Організатори закликають колег-журналістів, експертів, аналітичні центри та міжнародні інститути проявити солідарність для запобігання небезпечному прецеденту криміналізації незалежної журналістики на Кавказі.

Для направлення підписів, координації спільних дій правозахисних організацій та отримання додаткових матеріалів відкрито прямий канал зв’язку: hava_ombudsman@protonmail.com