Звіт про порушення прав людини в Чеченскій Республіці

Період: березень 2026 р

Вступ та методологія звіту

Цю доповідь присвячено аналізу ситуації в галузі прав людини в Чеченській Республіці (Російська Федерація) у березні 2026 року. У документі фіксується різка ескалація репресивних практик, яка виражається в систематичному порушенні фундаментальних свобод, гарантованих як Конституцією РФ, так і міжнародними зобов’язаннями Росії в рамках Статуту ООН та застосовних конвенцій.

Представлені матеріали свідчать про глибоку ерозію правового поля та перетворення регіону на зону «правового винятку», де адміністративні завдання та особисті розпорядження керівництва переважають над процедурами, встановленими законом.

Кейс Микити Журавеля: інституціоналізація беззаконня

Микита Журавель, визнаний політв’язнем, зник під час етапування наприкінці грудня 2025 року.

Справа Микити Журавеля є безпрецедентним прикладом демонтажу правової системи РФ та ручного управління правосуддям. Його випадок поєднує територіальний свавілля, фізичне насильство та подальше «зникнення».

https://www.svoboda.org/a/nikita-zhuravelj-kotorogo-izbival-syn-kadyrova-propal-na-etape/33716907.html https://t.me/pzk_memorial/3062

1. Порушення територіальної підсудності

Передача справи Журавеля (затриманого у Волгограді за спалення Корану у травні 2023 року) до Чеченської Республіки є грубим порушенням ст. 31 КПК РФ.

  • Правовий абсурд: згідно із законом, кримінальна справа повинна розглядатися за місцем вчинення злочину. Передача справи до Грозного була політичним рішенням, офіційно обґрунтованим «численними зверненнями жителів Чеченської Республіки», що не має жодної юридичної сили в рамках кримінального процесу.
  • Наслідки: це рішення фактично позбавило підсудного права на неупереджений суд, передавши його до юрисдикції регіону, керівництво якого публічно закликало до розправи над ним.

2. Фізичне насильство та безкарність

У вересні 2023 року в СІЗО Грозного Микиту Журавеля побив син глави Чеченської Республіки Адам Кадиров. https://oc-media.org/kadyrov-posts-video-of-son-beating-man-accused-of-burning-quran/

3. Ескалація обвинувачень (Справа про державну зраду)

У листопаді 2024 року, вже перебуваючи в ув’язненні, Журавель був засуджений до 14 років позбавлення волі. До обвинувачення в «образі почуттів вірян» додалася ст. 275 КК РФ (Державна зрада). Судовий процес проходив у закритому режимі, що характерно для політичних справ 2025–2026 років. https://oc-media.org/quran-burner-beaten-by-adam-kadyrov-charged-with-treason/

4. Зникнення та поточний статус

Ситуація навколо Журавеля у 2026 році стала критичною через втрату зв’язку з ним:

  • Період «невідомості»: протягом трьох місяців (з кінця грудня 2025 по березень 2026 року) місцезнаходження засудженого залишалося таємницею. Родичі та адвокати не отримували від нього жодних звісток, а ФСВП давала вкрай туманні відповіді.
  • Актуальні дані: наприкінці березня 2026 року правозахисниця Єва Меркачова повідомила, що Журавель «знайшовся» в одній із виправних колоній Ульяновської області. Він зміг надіслати листа матері (датований 26 березня), в якому повідомив, що «живий і здоровий».

Місцезнаходження Журавеля наразі формально встановлено, однак період його «зникнення під час етапування» та відсутність зв’язку протягом кількох місяців свідчать про практику психологічного тиску та порушення права ув’язненого на зв’язок із зовнішнім світом і адвокатом.

Кейс Зареми Мусаєвої

Справа Зареми Мусаєвої є найбільш тривалим і добре задокументованим прикладом застосування практики колективної відповідальності родичів у Чеченській Республіці, а також використання системи правосуддя як інструменту політичного переслідування, заручництва та тортур.

Викрадення дружини федерального судді з іншого регіону РФ (Нижній Новгород) та її засудження за сумнівним обвинуваченням у Грозному демонструє екстериторіальний характер влади чеченських силових структур.

Утримання в ув’язненні жінки з тяжкою формою цукрового діабету за наявності медичних показань для звільнення кваліфікується правозахисними інституціями як форма нелюдського поводження та тортур (ст. 3 ЄКПЛ).

Відмова судів ЧР у 2025–2026 рр. застосувати норми права про звільнення тяжкохворих підтверджує, що Мусаєва залишається «політичною заручницею», яку утримують з метою нейтралізації опозиційної діяльності її родичів.

Незважаючи на те, що її перший строк підходив до кінця, у серпні 2025 року їй винесли новий вирок.

  • Статус на 2026 рік: у лютому 2026 року Верховний суд Чеченської Республіки скасував другий вирок (3 роки і 11 місяців за «напад на співробітника ФСВП») і відправив справу на перегляд.
  • Контекст: правозахисники («Команда проти тортур») вважають цю справу помстою за діяльність її синів:

Абубакар Янгулбаєв — юрист і правозахисник, який раніше працював у «Комітеті проти тортур». Він був першим у сім’ї, хто почав публічно висвітлювати переслідування Янгулбаєвих. Абубакар перебуває за межами РФ. У січні 2023 року він пішов на безпрецедентний крок — публічно запропонував Рамзану Кадирову обміняти себе на свою матір, щоб вона могла отримати медичну допомогу на свободі. Реакції на цю пропозицію з боку влади Чеченської Республіки не надійшло.

Ібрагім Янгулбаєв — вважається основним об’єктом невдоволення чеченської влади. Він є одним із засновників і керівників руху «1ADAT» (визнаний в Росії екстремістською організацією), який жорстко критикує керівництво Чеченської Республіки та публікує інформацію про порушення прав людини в республіці. Ібрагім перебуває у федеральному розшуку. Раніше він уже зазнавав затримань і заявляв про тортури в чеченських секретних тюрмах у середині 2010-х років. Зараз він живе за кордоном і продовжує вести опозиційну діяльність.

Байсангур Янгулбаєв — наймолодший син у сім’ї. Також бере участь у діяльності руху «1ADAT». Проти нього в Росії порушено кримінальну справу, він внесений до реєстру терористів і екстремістів Росфінмоніторингу та оголошений у розшук. Як і решта братів, він перебуває в еміграції.

У 2026 році Зарема Мусаєва залишається живим нагадуванням про те, що навіть статус сім’ї федерального судді не гарантує безпеки, якщо влада вирішила використати людину як важіль тиску.

https://www.kavkaz-uzel.eu/articles/384445 https://ovd.info/persons/musaeva-zarema-abuyazitovna

У 2026 році кримінальне переслідування в Чеченській Республіці стало ще більш точковим і технологічним. Якщо раніше основною мішенню були прямі політичні опоненти, то тепер під удар потрапляють ті, хто просто цікавиться «неправильною» історією або має зв’язки із закордонними активістами.

На початок березня 2026 року можна виділити кілька таких справ:

Переслідування за пошук інформації (Справа Іси Магамадова)

Це новий і небезпечний прецедент 2026 року. У РФ, і зокрема в Чеченській Республіці, почали судити людей не за публікацію, а за сам факт пошуку «екстремістських матеріалів» у Google.

  • Суть: 29-річний житель села Алпатово Іса Магамадов став фігурантом справи (поки адміністративної, але з ризиком переходу в кримінальну) за «умисний пошук екстремістських матеріалів в інтернеті» (яких саме, на жаль, невідомо).
  • Чому це важливо: це означає, що спецслужби отримали доступ до історії пошукових запитів жителів регіону і використовують її для тиску. Будь-який інтерес до історії Ічкерії або деколонізації автоматично робить людину метою. https://www.kavkazr.com/a/zhitelya-chechni-oshtrafovali-za-poisk-ekstremistskih-materialov-v-internete/33698777.html

Визнання «Чеченської Республіки Ічкерія» терористичною організацією

Це ключова юридична подія весни 2026 року, яка розв’язує руки силовикам.

  • Рішення: 12 березня 2026 року Шейх-Мансуровський суд Грозного визнав структури Ічкерії у вигнанні (включаючи уряд Ахмеда Закаєва) терористичною організацією.
  • Наслідки: тепер будь-яке згадування Ічкерії в позитивному ключі, зберігання її символіки або зв’язок з активістами деколонізації кваліфікується за «терористичними» статтями (до довічного ув’язнення). До списку «філіалів» включено 29 організацій у 14 країнах Європи. https://www.dw.com/ru/sud-v-groznom-priznal-cecenskuu-respubliku-ickeria-terroristiceskoj-organizaciej/a-76685618

Порушення соціально-економічних та екологічних прав

1. Соціально-економічні права та праця

  • Примусові «пожертви»: зберігається багаторічна практика утримань із заробітних плат бюджетників (лікарів, вчителів, співробітників відомств) до Фонду імені Ахмата Кадирова. У 2025–2026 роках до цього додалися негласні збори на «потреби СВО». https://pointmedia.io/story/69b16c5de657f59b666dceda https://youtu.be/9xR2rMGMwFs?si=jjYep4rGLNOBpst5
  • Низький рівень реальних доходів: попри федеральні дотації, незалежні економісти відзначають, що надбавки до зарплат бюджетників (наприклад, виділені у грудні 2025 року 308 млн руб.) з’їдаються інфляцією та примусовими відрахуваннями. Це змушує кваліфіковані кадри (лікарів і педагогів) покидати республіку або шукати підробіток.
  • Трудова мобілізація: почастішали випадки тиску на безробітних або порушників ПДР з метою підписання військового контракту як способу «виправлення» або отримання доходу.

2. Право на освіту

  • Ідеологізація та цензура: У 2025–2026 роках посилився контроль над освітніми програмами. Міністр освіти Хож-Бауді Дааєв регулярно проводить «інспекції», за результатами яких закриваються приватні школи (наприклад, резонансне закриття гімназії в Грозному у 2025 році після критики міністра).
  • Порушення прав учителів: Педагоги зобов’язані брати участь у всіх масових проправительственних мітингах та акціях. Відмова може призвести до звільнення або тиску на родичів.

3. Право на медичну допомогу

  • Диспропорція в лікуванні: на папері фінансування зростає (наприклад, 3,1 млрд руб. на онкологію у 2025 році). Однак на практиці якісна допомога доступна переважно в Грозному, тоді як сільські райони страждають від дефіциту медикаментів і лікарів вузького профілю.
  • Пріоритет військовим: Частина медичних потужностей цивільних лікарень у 2025–2026 роках була переорієнтована на реабілітацію учасників бойових дій, що збільшує черги для звичайних громадян.

4. Екологічні права

  • Суперечлива статистика: Офіційно Грозний і Республіка в цілому стабільно входять до топ-10 «екологічно чистих» регіонів РФ (рейтинги «Зеленого патруля» 2026 р.). Це пояснюється відсутністю важкої промисловості.
  • Приховані загрози:
    • Забруднення нафтопродуктами: зберігається проблема незаконних врізок у трубопроводи та кустарної переробки нафти у віддалених районах, що призводить до забруднення ґрунту та ґрунтових вод.
    • Хаотична забудова: у Грозному та Аргуні активісти вказують на знищення зелених зон заради будівництва нових елітних ЖК («Квартет», хмарочоси), що порушує право жителів на комфортне міське середовище.
    • Знос інфраструктури: рівень зносу систем водопостачання в деяких районах досягає 75%, що призводить до регулярних перебоїв із чистою водою.

Офіційний Грозний у 2026 році позиціонує себе як «найчистіше і найбезпечніше місто». Водночас реальне право на працю порушується через «добровільно-примусові» збори, а право на освіту — через особисті інспекції міністра, який закриває навчальні заклади за найменшу невідповідність «курсу імперії».

Прокрутка до верху