Доповідь про порушення прав людини в Республіці Башкортостан

Омбудсмен Айгуль Ліон

Стан на серпень 2025 року

Загальна картина

У Республіці Башкортостан зберігається та посилюється тенденція до систематичного обмеження основних прав та свобод людини. Найбільш гостро ці порушення торкаються представників корінного башкирського народу, активістів національних рухів, екологічних захисників та незалежних журналістів. Застосування кримінального законодавства носить вибірковий характер і використовується як інструмент політичного тиску.

«Баймакська справа»

Січневі протести 2024 року у місті Баймак стали переломним моментом. Мешканці вийшли до будівлі суду висловити незгоду із вироком Фаїлю Алсинову. Незважаючи на мирний характер зборів, влада кваліфікувала те, що відбувається, як «масові заворушення». В результаті порушено кримінальну справу, яка отримала назву «Баймакська». Наразі кримінальному переслідуванню зазнали 77 осіб. Винесено вироки до позбавлення волі на строк до 7,5 років, значна частина фігурантів залишається під слідством або чекає на суд. За даними правозахисників, як мінімум двоє обвинувачених загинули за нез’ясованих обставин у СІЗО або в момент транспортування, ще одна людина внаслідок тортур отримала інвалідність на все життя. Ці факти прямо свідчать про порушення права на життя, свободу та особисту недоторканність, а також заборону тортур та нелюдського поводження, закріплених у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права. Особливу увагу викликає порушення принципу територіальної підсудності. За російським законодавством (ст. 32 КПК України) кримінальна справа має розглядатися судом за місцем скоєння передбачуваного злочину. Зміна територіальної підсудності допускається лише у виняткових випадках (ст. 35 КПК України). Щодо фігурантів «Баймакської справи» це правило порушено: значна частина процесів ведеться поза Башкортостаном. Це є прямим порушенням російського кримінально-процесуального законодавства та міжнародних стандартів справедливого суду, закріплених у статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.

Справа Ольги Комльової

У серпні 2025 року суд в Уфі засудив журналістку та активістку Ольгу Комльову до 12 років колонії загального режиму. Підставою стали звинувачення в участі в екстремістському співтоваристві та «поширенні свідомо неправдивої інформації» про дії російської армії. Крім позбавлення волі, на неї накладено додаткові обмеження: заборону на організацію масових заходів та управління інтернет-ресурсами. Подібне покарання є невідповідним і суперечить міжнародним зобов’язанням Росії із захисту свободи вираження поглядів. Журналістська діяльність та участь у громадських ініціативах не можуть кваліфікуватися як злочини, що вимагають таких суворих санкцій.

Випадки дискримінації у сфері застосування закону

Фаїля Алсинова, громадського діяча, було засуджено до чотирьох років колонії за вживання в мові башкирською мовою виразу «кара халик» («чорнорабочі», «звичайний народ»). Суд визнав цей вислів екстремістським. Водночас за реальні образливі публікації та висловлювання, спрямовані проти башкир та інших неслов’янських народів, карного покарання не було. Так, мешканка Сибаю Катерина Євстигнєєва, підтримувана неонацистською організацією «Руська громада», не зазнала ані кримінального, ані адміністративного переслідування за націоналістичні та принизливі висловлювання на адресу башкирського народу. Аналогічна ситуація спостерігається з 67-річною мешканкою Уфи Зоєю К., яка отримала мінімальний штраф у 3000 рублів, сплачений все тією самою “Російською громадою”. Подібна практика демонструє нерівність у застосуванні закону до представників корінного населення та до прихильників російських націоналістичних рухів, що є порушенням принципів рівності та недискримінації.

Переслідування захисників Кирктитау

На окрему увагу заслуговує ситуація навколо хребта Кирктитау. Тут триває боротьба місцевого населення та екологічних активістів проти промислової розробки території, що ведеться без належних процедур узгодження та з явними порушеннями екологічних норм. Кримінальну справу порушено проти активіста Урала Байбулатова, одного з найвідоміших захисників Кирктитау. Тиск не обмежується окремими фігурантами: масові обшуки відбуваються у потенційних учасників руху, фіксуються незаконні обмеження свободи пересування для мешканців прилеглих населених пунктів. Місцевим жителям перешкоджають в організації зборів та мітингів, фактично позбавляючи їх права на участь у прийнятті рішень, що стосуються їхньої землі та майбутнього. Все це є прямим порушенням права на свободу зборів та права корінних народів на збереження природного середовища та традиційного устрою.

Висновки

Події останніх років у Башкортостані свідчать про систематичну політику репресій. Масові кримінальні справи проти протестувальників, загибель та каліцтва в СІЗО, надмірні терміни ув’язнення для журналістів та активістів, кримінальне переслідування за слова башкирською мовою за одночасної безкарності російських націоналістів, тиск на екологічні рухи — всі ці явища складаються в єдину картину. У республіці послідовно підриваються фундаментальні права людини: свобода слова, свобода зборів, декларація про життя і безпеку, декларація про справедливий судовий розгляд. Особливо вразливим виявляється корінне башкирське населення, яке піддається виборчому переслідуванню та дискримінації. Ці факти потребують уваги та реакції міжнародного співтовариства. Башкортостан сьогодні — регіон, де тенденція до порушення прав людини має системний і наростаючий характер, і її ігнорування створює загрозу не лише для самих жителів республіки, а й для дотримання міжнародних стандартів захисту прав корінних народів загалом.