Звіт про порушення прав людини в Кабардино-Балкарській Республіці
Квітень 2026 року
Хава Бештоєва
Аналіз відкритих джерел за квітень 2026 року, у тому числі даних ЗМІ, інтернет-ресурсів та заяв приватних осіб, виявляє постійність тенденції до порушення прав і свобод людини владою та силовими структурами Кабардино-Балкарської Республіки, які в першу чергу пов’язані з політично мотивованим перекрученням історичної реальності, криміналізацією активізму, переслідуванням громадян за політичну діяльність, репресіями та судовими фальсифікаціями, а також посяганням на право на справедливий судовий розгляд. Задокументовані інциденти обумовлюють актуальність подальших зусиль із захисту прав людини в республіці.
Черкеські активісти виступили проти перекручення історії
Черкеські діаспори, що складаються з вимушених переселенців, активно виступають проти систематичних спроб перекручення історії Черкесії, ескалюючи питання про навмисне переписування історичних фактів, повідомляється в квітні 2026 року. Активісти підкреслюють важливість збереження історичної пам’яті про Кавказьку війну та геноцид черкесів. Організації заявляють про неприпустимість применшення або зміни фактів, що стосуються російсько-черкеської війни та її наслідків. У діаспорах зберігається пам’ять про «мухаджирство» — масове витіснення черкесів з історичної батьківщини у XIX столітті. Подібні ініціативи спрямовані на об’єднання черкеської діаспори для захисту своєї історичної спадщини.
Зокрема, черкеські організації в Туреччині відзначили «поширення наративу, що перекручує історичні факти про черкеський народ, далекі від наукової реальності щодо трагедії XIX століття та його нинішнього становища».
Вони заявили: «Перекручення історичної реальності неприпустиме. Геноцид і депортація черкесів царською Росією у XIX столітті — це історична реальність, встановлена сучасними російськими архівними документами та міжнародними дослідженнями. Характеризувати цей процес як «добровільну міграцію» або «геополітичне нещастя» — це величезна неповага не тільки до науки історії, але й до пам’яті сотень тисяч людей, які загинули в боротьбі за свободу. Спроби реконструювати історію відповідно до сьогоднішньої політичної кон’юнктури та політичних інтересів панівної влади — це перекручення фактів, ігнорування та заперечення шокуючої реальності «геноциду та вигнання», яка зайняла своє місце в історії як ганебний документ для людства».
Також було підкреслено, що «наратив, який повністю зводить відповідальність за людську трагедію до зовнішніх сил того часу та/або поведінка місцевих діячів, — це спроба приховати винуватців геноциду та вигнання і навіть покласти відповідальність на постраждалий народ; це спроба легітимізувати систематичну політику винищення та вигнання. Будь-який дискурс, який ігнорує волю та страждання черкеського народу, — це спроба вибілювати процеси вигнання та геноциду, що здійснювалися Росією».
Організації запевнили, що «продовжуватимуть домагатися наукової та історичної істини».
Балкарських активісток оштрафували в КБР за анонсований владою автопробіг
День відродження балкарського народу — це офіційне свято в Кабардино-Балкарії, яке щорічно відзначається 28 березня. Воно встановлене на згадку про повернення балкарців на історичну батьківщину після 13 років депортації до Середньої Азії.
Операція з виселення балкарців відбулася 8 березня 1944 року і тривала всього дві години. За цей час до Казахстану та Середньої Азії були відправлені інваліди війни, сім’ї фронтовиків, керівники партійних органів. Із 37 713 депортованих балкарців 52% становили діти, 30% — жінки, 18% — чоловіки. За 18 днів шляху померли 562 людини. Лише у 1957 році балкарцям дозволили повернутися на батьківщину.
Депортація позначилася на всіх балкарських сім’ях, пам’ять про неї передається з покоління в покоління. Наслідки депортації і через 80 років відображаються на долях балкарців, зокрема, за час виселення загинули багато представників народу, а реабілітацію не можна вважати повною.
Роком раніше, 28 березня 2025 року, у містах і селах Кабардино-Балкарії пройшли концерти, виставки та народні гуляння, приурочені до Дня відродження балкарського народу. У Черекському районі понад 70 вершників провели кінний пробіг.
У квітні 2026 року Черекський районний суд оштрафував на 20 тисяч рублів Аліну Тайсмакулову та Асіят Кайгермазову за протоколами про організацію масового заходу в День відродження балкарського народу. Автопробіг був анонсований владою.
У судових постановах сказано, що Тайсмакулова і Кайгермазова 28 березня організували «демонстрацію за участю близько 50 транспортних засобів з використанням національних атрибутів у вигляді балкарських прапорів». Координація заходу проходила у групі в WhatsApp.
Також у постановах зазначено, що поліція в протоколах послалася на відповідь республіканського міністерства у справах національностей та громадських проєктів від 31 березня про те, що жінки не повідомляли про проведення публічного заходу.
Обвинувачені свою вину в суді визнали. Суд визнав їх винними у порушенні встановленого порядку організації або проведення зібрання, мітингу, демонстрації, ходу або пікетування і призначив адміністративний штраф у розмірі 20 тисяч рублів, випливає з рішень суду.
При цьому автопробіг 28 березня офіційно анонсувався республіканськими та муніципальними властями. Так, про нього повідомляла адміністрація Черекського району у своєму Telegram-каналі 25 березня. Автомобілі зібралися біля будівлі адміністрації Черекського району, а потім вирушили в бік Блакитних озер.
«28 березня відбудеться щорічний автопробіг. Урочисте відкриття розпочнеться о 09:00 на площі біля будівлі районної адміністрації», — інформувала адміністрація Черекського району у Telegram-каналі.
«Однією з наймасштабніших подій став традиційний автопробіг Черекською ущелиною, який зібрав понад 100 автолюбителів з різних районів Кабардино-Балкарії, гостей з Краснодарського та Ставропольського країв, а також Ростовської області», — повідомила 28 березня пресслужба глави Кабардино-Балкарії Казбека Кокова.
Примітно, що Верховний суд Кабардино-Балкарії також затвердив рішення Нальчицького міського суду, який визнав законним і обґрунтованим відмову влади республіки погодити масовий хід у День пам’яті адигів головною вулицею Нальчика, що мав відбутися 21 травня.
https://zona.media/news/2026/04/08/probeg
За повідомленням «Кавказького вузла», Тайсмакулова і Кайгермазова організували свій автопробіг на 50 машинах, створивши у WhatsApp відкриту групу під назвою «28 березня», до якої приєдналися 315 осіб. Учасникам ходи було повідомлено про маршрут руху (Кашкатау — Нижні Блакитні озера), також визначено транспортні засоби, що беруть участь у демонстрації, випливає з постанов Черекського районного суду від 31 березня та 1 квітня.
Виконавча директорка Ради старійшин балкарського народу Тамара Герієва повідомила кореспонденту «Кавказького вузла», що всі активісти її організації обурені рішеннями суду щодо адміністративних справ Тайсмакулової і Кайгермазової.
Вона припустила, що дівчат покарали в науку іншим, щоб «ніхто не наважувався без санкції проводити подібні заходи». Герієва зазначила, що коли вона сама подавала заявки на проведення публічних заходів, чиновники під різними приводами відмовляли їй.
https://www.kavkaz-uzel.eu/articles/422355
Справа про вбивство Аслана Камбієва відправлена на повторний розгляд
1 лютого 2022 року в Нальчику на вулиці Лермонтова під час сварки отримав вогнепальне поранення неодноразовий призер і переможець чемпіонатів Росії та Європи з дзюдо та самбо Аслан Камбієв. 8 березня 2022 року він помер у клініці імені Скліфосовського в Москві. 24 лютого Нальчицький міський суд визнав жителя села Псигансу Руслана Кудаєва винним у справі про вбивство Камбієва. Кудаєв був визнаний винним за статтею 108 КК РФ (вбивство при перевищенні меж необхідної оборони) і звільнений від покарання (1 рік 10 місяців обмеження волі) у зв’язку зі спливом строків давності кримінального переслідування. Також з нього було знято обвинувачення в незаконному придбанні вогнепальної зброї (частина 1 статті 222 КК РФ).
Верховний суд Кабардино-Балкарії, який виправдав підсудного Руслана Кудаєва і визнав його право на реабілітацію у справі про вбивство спортсмена Аслана Камбієва, проігнорував показання свідків. П’ятий Касаційний суд скасував виправдувальний вирок щодо Руслана Кудаєва у справі про вбивство чемпіона Росії з самбо та дзюдо Аслана Камбієва і повернув справу на новий розгляд до Верховного суду Кабардино-Балкарії. Суд першої інстанції допустив численні порушення.
У квітні 2026 року Верховний суд Кабардино-Балкарії переглянув апеляційну справу Руслана Кудаєва, обвинуваченого у вбивстві дзюдоїста Аслана Камбієва. Виправдувальний вирок Кудаєву скасовано, справу про вбивство направлено на новий розгляд у суд першої інстанції.
Перегляд справи Аслана Камбієва у Верховному суді Кабардино-Балкарії після скасування П’ятим касаційним судом раніше винесеного вироку мав відбутися ще 3 березня. Тоді суддя Атакуєв заявив, що не вдалося зібрати кворум із трьох суддів через те, що майже всі судді Верховного суду так чи інакше були задіяні у розгляді цієї справи. Адвокат Погосян тоді припустила, що суд чекає результатів розгляду скарги на ухвалу касаційної інстанції.
https://www.instagram.com/p/DXWpEcfjUAJ
Ув’язнений з Кабардино-Балкарії разом з іншими уродженцями Кавказу оголосили голодовку в СІЗО Таганрога
Десять ув’язнених-мусульман у слідчому ізоляторі Таганрога відмовилися від їжі та води на знак протесту проти систематичного порушення їхніх прав.
16 червня 2024 року ув’язнені в ростовському СІЗО-1 захопили в заручники співробітників ізолятора. Під час штурму ув’язнені, які захопили заручників, були вбиті, а заручники звільнені.
У жовтні 2024 року правозахисники повідомили, що не менше семи ув’язнених СІЗО в Таганрозі, у тому числі Магомед Алханов і Магомед Ханілаєв, зазнають тортур у зв’язку з наміром силовиків отримати зізнання у справі про бунт у ростовському СІЗО. Тоді ж повідомлялося, що ув’язненим-мусульманам у слідчому ізоляторі Таганрога забороняють сповідувати свою релігію.
Ув’язнені-мусульмани в СІЗО Таганрога з кінця березня проводять суху голодовку. За словами заарештованих, їх неправомірно позбавили особистих речей, засобів гігієни, прогулянок і дзвінків, повідомив з посиланням на родичів одного з учасників голодовки правозахисний проєкт «Меморіал».
Першим голодовку оголосив 27 березня уродженець Нальчика Заур Дзуєв, обвинувачений в участі в терористичному співтоваристві. Пізніше до голодовки приєдналися ще дев’ять осіб, у тому числі уродженець Дагестану Магомед Ханілаєв, переведений до СІЗО Таганрога з кількома іншими мусульманами після захоплення заручників у ростовському СІЗО-1.
Особисті речі, у тому числі гігієнічні приналежності, у ув’язнених забрали ще в січні і досі не повернули. Також арештанти повідомили близьким, що адміністрація установи позбавила їх відвідування лазні і регулярно відправляє їх до карцеру за надуманими приводами.
Серед учасників голодовки названі також Аслан Алікперов, Рамазан Албеков, Гегам Ростомян і Рамазан Орлов. Згідно з записами в реєстрі терористів і екстремістів Росфінмоніторингу, Албеков народився в Чечні, Орлов — у Ставрополі, а Ростомян — вихідець з Вірменії.
Порушення прав мусульман в установах ФСВП, за даними правозахисників, носять системний характер. Ув’язнені та їхні близькі заявляють про вилучення особистих речей, включно з релігійною літературою і молитвовими килимками, обмеження доступу до гігієни та прогулянок. Також повідомляється про заборони на дотримання посту і здійснення обрядів, а в низці випадків — про застосування фізичної сили. Особливо гостро дискримінацію за національною та релігійною ознакою відчувають уродженці республік Північного Кавказу.
Голова комітету «Громадянське сприяння» Світлана Ганнушкіна вважає, що однією з причин порушень прав мусульман в установах ФСВП є велика кількість силовиків з військовим минулим, які пройшли війни в Чечні. За її словами, учасники бойових дій часто залишаються травмованими, при цьому їхній реабілітації приділялося недостатньо уваги, що відображається на ставленні до засуджених з Північного Кавказу.
Ці випадки вказують на більш широку проблему, пов’язану з умовами утримання в російських виправних установах і порушеннями прав ув’язнених.
У Таганрозі все це загострилося з початком повномасштабних воєнних дій в Україні, коли СІЗО Таганрога забрала в свої руки ФСБ.
У СІЗО-2 Таганрога також утримували українських військовополонених. Перед смертю там перебувала українська журналістка Вікторія Рощина. За спогадами звільнених з полону українців, для тортур охорона ізолятора використовує гумові кийки, дерев’яні молотки та електрошокери.
Наприкінці березня 2026 року стало відомо, що в таганрозькому СІЗО загинув громадянин Польщі Кшиштоф Галос, якого затримали за «протидію СВО» на окупованій частині Запорізької області України. «Медіазона» повідомила, що один з українських військовополонених розповідав виданню «Вот так», що Галоса вбили після того, як він подивився у вікно камери і побачив силовиків без балаклав. Після довгого побиття чоловік помер.
https://zona.media/news/2026/04/07/golodovka-taganrog https://www.kavkazr.com/a/bez-prava-na-veru-osuzhdennye-s-kavkaza-pozhalovalisj-na-pritesneniya-v-kolonii/32468650.html
Жителя КБР затримали за справою про фінансування тероризму
За даними силовиків, підозрюваний здійснював збір грошових коштів і надалі перераховував їх на розрахункові рахунки членів міжнародних терористичних структур, які переховуються від правоохоронних органів за межами Росії.
Слідчий комітет по регіону порушив кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 4 статті 205.1 КК РФ. Максимальне покарання, передбачене законодавством за вчинення зазначеного злочину, — довічне позбавлення волі.
Про які суми йдеться і на рахунки яких терористичних структур перераховувалися гроші, не вказано.
https://tass.ru/proisshestviya/26994895
Нагадаймо, влітку 2024 року в Російській Федерації було визнано екстремістськими 50 організацій корінних народів, серед яких такі мирні правозахисні ініціативи, як Міжнародний комітет корінних народів, Громадська організація «Черкеський комітет» (конгрес), Іноземна некомерційна організація «Черкеський культурний центр» (Республіка Грузія), Громадське об’єднання «Фонд „Рада Об’єднаної Черкесії“ (The Council of United Circassia), а також «Кавказький союз».
Пізніше, у листопаді 2024 року, всі ці організації, а також ще понад сто, загальною кількістю 172 організації із захисту прав і культури корінних народів були визнані терористичними:
Крім того, у 2024 році Південний окружний військовий суд РФ прийняв рішення про визнання групи агентів ГУР (України) терористичною організацією.
https://www.interfax.ru/russia/983505
Таким чином, обвинувачений міг профінансувати будь-яку з вищезгаданих ініціатив, включаючи наймирніші з них.
Суди Російської Федерації з недавнього часу воліють приховувати конкретні обставини справ за вищезазначеними статтями, оскільки при публікації безпосередніх слів або дій обвинувачених часто стає очевидною абсурдність пред’явлених обвинувачень.
Жителя Кабардино-Балкарії запідозрили у розпалюванні ненависті або ворожнечі
Слідчий комітет Кабардино-Балкарії порушив кримінальну справу щодо місцевого жителя. Приводом для порушення справи стала публікація в інтернеті, яка визнана слідчими розпалюванням ненависті або ворожнечі.
За версією слідства, 54-річний підозрюваний у листопаді 2024 року розмістив у каналі в одному з месенджерів публікацію, в якій містилися висловлювання, що розпалюють ненависть і ворожнечу до групи осіб за національною ознакою.
Лінгвістична експертиза підтвердила, що опубліковані матеріали містять заклики до насильства та дискримінації за національною ознакою. Дії підозрюваного виявили співробітники УФСБ Росії по Кабардино-Балкарії.
Про якого роду публікацію йдеться і в якому з месенджерів вона була розміщена, слідство не уточнило. Також відомство не вказало запобіжний захід для підозрюваного.
Ймовірно, конкретні обставини справи не розголошуються, оскільки можуть продемонструвати як безпідставність обвинувачень, так і дискримінаційний характер правосуддя. В останні роки навіть найагресивніші нацистські дії «Російської общини» суди та правоохоронці залишають безкарними, а у випадках побутової дискримінації з боку «титульної» нації РФ поліція, як правило, просто не приймає заяви. У той же час представників інших націй за критику «титульної» намагаються карати якомога суворіше.
Жителя КБР звинувачують у «фінансуванні екстремістської діяльності»
У Кабардино-Балкарії місцевого жителя звинувачують за статтею про «фінансування екстремістської діяльності» через грошовий переказ п’ятирічної давності. Його ім’я не називається, кому саме він нібито перерахував гроші — невідомо.
Згідно з офіційною версією, у 2021 році житель Нальчика через банкомат перерахував гроші некомерційній організації, «завідомо знаючи, що її діяльність на території РФ заборонена судом і визнана екстремістською». Суму переказу МВС також не розголошує.
При цьому, як правило, правоохоронці з готовністю повідомляють подробиці про ті справи, про які не соромно і вигідно повідомляти для імперської влади. У той же час ті випадки, коли обвинувачення і переслідування носять абсурдний, репресивний або дискримінаційний характер, залишаються без висвітлення.
При цьому відомо, що підозрюваного затримали «за підтримки бійців Росгвардії», під час обшуку в нього вдома вилучили банківські карти, мобільний телефон і комп’ютерну техніку. Як запобіжний захід суд обрав підписку про невиїзд і належну поведінку.
Жителя республіки оштрафовано за дискредитацію армії
У Нальчику в квітні 2026 року міський суд оштрафував місцевого жителя на 30 000 рублів за публічну дискредитацію Збройних сил РФ. За інформацією об’єднаної пресслужби судової системи КБР, підставою для стягнення стали коментарі в публічних Телеграм-каналах. У суді встановили, що ці повідомлення містили відомості, які дискредитують використання армії та діяльність державних органів РФ.
Це не єдиний подібний випадок у регіоні: у квітні 2025 року на ту саму суму був оштрафований Шахін Шихмурадов, у червні 2025 року аналогічний штраф отримав Тимур Балкаров, у березні 2026 року Ельбруський районний суд оштрафував місцеву жительку за відео в WhatsApp. Справи розглядаються за адміністративною статтею 20.3.3 КоАП РФ, яка передбачає для громадян штраф від 30 до 50 тисяч рублів за перше порушення. Повторні дії протягом року можуть призвести до кримінального переслідування за статтею 280.3 КК РФ.
Жителів республіки засуджено за обвинуваченнями, пов’язаними з функціонуванням «екстремістського співтовариства»
Нальчицький міський суд Кабардино-Балкарської Республіки обрав запобіжний захід щодо місцевого жителя, обвинуваченого за ч. 1 ст. 282.1 КК РФ (організація екстремістського співтовариства), та 8 місцевих жителів, обвинувачених за ч. 2 ст. 282.1 КК РФ (участь в екстремістському співтоваристві).
За версією органів попереднього слідства, вони обвинувачуються у вчиненні злочину, віднесеного законом до категорії тяжких, що посягає на конституційні права громадян і безпеку держави. Обвинувачені можуть переховуватися від органів попереднього слідства і суду, а також продовжувати займатися злочинною діяльністю.
На початку квітня 2026 року Нальчицький міський суд КБР обрав їм запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком на 2 місяці. Постанови суду можуть бути оскаржені, в законну силу не вступили.
Шістьох жителів республіки внесено до списків «екстремістів і терористів»
За повідомленням «Газети Юга» в Telegram, Росфінмоніторинг оновив список осіб, причетних до екстремістської або терористичної діяльності, включивши до нього ще шістьох уродженців Кабардино-Балкарії віком від 18 до 42 років. До переліку внесено жителів Баксана, Прохладного та Баксанського району. Внесення до цього списку означає замороження банківських рахунків і обмеження фінансових операцій. Список осіб, причетних до екстремизму, регулярно поповнюється, і уродженці СКФО, в тому числі Кабардино-Балкарії, періодично потрапляють до нього.
Жителя Кабардино-Балкарії засуджено за державну зраду
Згідно з версією обвинувачення, росіянин, який проживає в Кабардино-Балкарії, займався шпигунством на користь невідомої іноземної держави. За завданням «іноземної розвідки» він збирав і передавав відомості, що становлять державну таємницю, а також інші дані, які, за припущенням обвинувачення, могли бути використані проти безпеки РФ. З якою саме іноземною державою співпрацював обвинувачений, не вказано.
«Справа розглядалася в закритому режимі через характер відомостей, що містяться в матеріалах», — зазначається в повідомленні, опублікованому на сайті суду.
Дії підсудного суд кваліфікував за ст. 275 КК РФ — державна зрада.
Стаття про державну зраду (стаття 275 КК РФ) передбачає від дванадцяти до двадцяти років позбавлення волі. У деяких випадках, за наявності інших статей обвинувачення, вона може передбачати ув’язнення аж до довічного.
Вироком Верховного Суду Кабардино-Балкарської Республіки підсудного визнано винним за ст. 275 КК РФ, і йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 років, зі штрафом у розмірі 100 000 рублів і з обмеженням волі строком на 1 рік.
Перші три роки покарання визначено до відбування в тюрмі, а решту 9 років — у виправній колонії суворого режиму.
Пресслужба суду не уточнила, чи визнав обвинувачений себе винним і яким чином він отримав доступ до відомостей, що становлять державну таємницю. Згідно з даними картотеки на сайті суду, справа слухалася з грудня 2025 року, вирок виніс суддя Бекір Макоєв.
На початку березня той самий суддя Бекір Макоєв засудив жителя Кабардино-Балкарії до 13 років позбавлення волі, визнавши його винним у державній зраді та підготовці до диверсії. Ім’я засудженого по цій справі суд також не оприлюднив.
У середині лютого Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону визнав жителя Кабардино-Балкарії Віталія Гайворонського винним у спробі теракту на залізничному вокзалі Нальчика і засудив його до 20 років позбавлення волі.
https://zona.media/news/2026/04/27/tyumen https://t.me/vskbr/1696
Проти 37-річного жителя Чегема порушено кримінальну справу за зберігання 32 патронів
У квітні 2026 року співробітники Центру з протидії екстремізму МВС по Кабардино-Балкарській Республіці затримали 37-річного жителя міста Чегем, у домоволодінні якого оперативники виявили 32 патрони калібру 9х18 мм, придатні для стрільби з пістолетів Макарова і Стечкіна. Затриманий пояснив, що кілька років тому знайшов ці патрони в заплаві річки Чегем.
Щодо підозрюваного відділом дізнання ОМВС Росії по Чегемському району порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 222 КК РФ (Незаконне зберігання боєприпасів).
https://nalchik.bezformata.com/listnews/za-hranenie-patronov/159069366
Затримання за релігійний одяг
Чоловіка, який прибув з гуманітарною допомогою з Кабардино-Балкарії до Дагестану, затримали і доставили до відділу поліції в Кизилюрті. За словами очевидців, причиною стало те, що дружина водія була в нікабі.
https://www.instagram.com/reel/DW_gd8uDRBi/?utm_source=ig_web_copy_link&igsh=NTc4MTIwNjQ2YQ==
4 роки позбавлення волі за зараження 71 пацієнта ВІЛ та гепатитом С
Верховний суд Кабардино-Балкарської Республіки залишив без змін вирок медсестрі приватного санаторію в Нальчику, засудженій до 4 років позбавлення волі за зараження пацієнтів інфекційними захворюваннями. Медсестру визнано винною у використанні нестерильних інструментів, що призвело до зараження гепатитом С і ВІЛ.
Верховний суд КБР підтвердив законність первісного вироку, відхиливши скаргу захисту. Справа викликала широкий громадський резонанс, оскільки повідомлялося, що керівництво санаторію могло знати про порушення, але не вживало дій.
З урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставин справи, особи винної, а також ставлення засудженої до скоєного, суд першої інстанції призначив А. покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки з відбуванням у виправній колонії загального режиму, з позбавленням права займатися професійною медичною діяльністю, пов’язаною з наданням медичних послуг населенню, строком на три роки.
Крім того, судом частково задоволено цивільні позови потерпілих — з засудженої стягнуто компенсацію моральної шкоди в розмірі по 3 000 000 рублів кожному, в іншій частині цивільні позови залишені без розгляду, зберігши право за позивачами пред’явлення позову в порядку цивільного судочинства.
У Слідчому комітеті КБР пізніше заявили про те, що співробітники діяли умисно. Мета — отримання матеріальної вигоди. Керівник санаторію був у курсі того, що відбувалося.
Правоохоронці затримали директора, лікаря-невролога та медсестру. Щодо трьох порушено кримінальну справу за статтею «Порушення санітарно-епідеміологічних правил, що спричинило з необережності масове захворювання людей». Медсестру засудили за статтею «Зараження іншої особи ВІЛ-інфекцією».
Як розповів «КП-Північний Кавказ» слідчий, який вів цю справу, Азрет Хамізов, жоден із фігурантів вину не визнавав. Лише на фінальній стадії слідства деякі з них частково визнали провину.
Пізніше кримінальне переслідування щодо гендиректора та лікаря санаторію було припинено у зв’язку зі спливом строку давності.
https://myseldon.com/ru/news/index/344339748?requestId=f0f6ef43-a8a2-4b79-8915-5d187b75eda1 https://www.stav.kp.ru/daily/27773.5/5234595/
Жителі КБР поскаржилися на відсутність доступу до пільгових ліків
Жителі Кабардино-Балкарії висловили занепокоєння через перебої в забезпеченні пільговими ліками, особливо гостро проблема стоїть для пацієнтів із цукровим діабетом. Найбільші труднощі відчувають люди з хронічними захворюваннями, зокрема цукровим діабетом. Як причину, що склалася ситуації, вказується неправильне планування закупівель. Прокуратура КБР організувала перевірку забезпечення пільговиків ліками. Повідомляється про наявність препаратів із простроченим терміном придатності (порядку 12,2 тисячі), що пов’язують із порушеннями при закупівлях. Раніше в регіоні вже фіксувалися проблеми із забезпеченням ліками, зокрема дітей, які вимагають втручання правозахисників.
Про те, що в республіці найбільш гостро стоїть проблема недоступності препаратів для людей із цукровим діабетом та онкологічними захворюваннями, повідомили активісти. Зокрема, пацієнти змушені очікувати появи життєво важливих ліків в аптеках по кілька тижнів.
Співробітники адміністрації в Тирниаузі потрапили під слідство після скарг жителів багатоповерхівки
Чиновники Тирниауза ігнорували скарги жителів багатоквартирного будинку №79 по Ельбруському проспекту, стіни якого через протікання даху вкрилися грибком і пліснявою.
Слідство дійшло висновку, що співробітники міської адміністрації тривалий час ігнорували звернення жителів будинку, не забезпечивши його належне утримання і не усунувши небезпечні для людей умови.
Розслідування ведеться за статтею про халатність (частина 1 статті 293 КК Росії), яка передбачає до одного року виправних робіт або до трьох місяців арешту. У відомстві не уточнили, чи є в справі конкретні підозрювані, зазначивши лише, що по справі призначено експертизу і «проводяться слідчі дії».
У березні аналогічну кримінальну справу через бездіяльність чиновників було порушено в Нарткалі. У будинку на вулиці Кабардинській з початку 2019 року спостерігалися «численні протікання даху, руйнування цегляної кладки та ураження стін грибком і пліснявою», зазначили слідчі.
https://www.instagram.com/p/DXRfeM-kfea
Потерпілий від побиття не може добитися покарання для нападників
Удень 17 червня 2024 року житель Кабардино-Балкарії зупинив свою заглохлу «Газель» на узбіччі проїзної частини на вул. Канукоєва. З проїжджавшого повз позашляховика Nissan (який, за словами Р., належав одному з керівників ТОВ «Екологістика») щось крикнули на нього, а потім машина зупинилася, з неї вискочили четверо. Троє накинулися на Р. і відразу почали наносити йому удари кулаками. Після побиття вони зникли. Чоловіка госпіталізували з множинними переломами кісток носа, закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку та численними забоями по всьому тілу. Згідно з медичним висновком, його здоров’ю було завдано шкоди середньої тяжкості.
Кримінальну справу, за словами Марата Р., довго не порушували і зробили це тільки після скарг до Москви. Не проявляли в поліції й особливого ентузіазму в розшуку нападників. Знайшли тільки 46-річного Заліма К., який наніс найбільше ударів, і його родича Арсена М. Справу порушили за статтею про умисне групове заподіяння середньої тяжкості шкоди здоров’ю (ст. 112 КК РФ). Однак після передачі її в СУ СКР по КБР обвинувачення перекваліфікували на значно м’якше — за статтею 115 КК РФ «Умисне заподіяння легкої шкоди здоров’ю». Зникло і вказівка на груповий напад. А в справі залишився один обвинувачений — Залім К. Потерпілий писав скарги до прокуратури, міністру внутрішніх справ республіки, керівнику СУ СКР. Але справу передали до мирового суду судді Аллі Шормановій саме в такому вигляді.
За словами Марата Р., у суді тяганина та необ’єктивне ставлення продовжилися. Потерпілий упевнений: обвинувачений затягує розгляд, щоб спливли строки давності і він таким чином зміг уникнути відповідальності, а суддя йому в цьому не перешкоджає. Відбулося вже 25 судових засідань, 12 разів справу відкладали з різних причин — стану здоров’я обвинуваченого (за весь час він надав дві довідки, які не звільняють від явки до суду), заміни адвокатів (він змінив чотирьох), неявки до суду. При цьому, за словами Марата Р., підсудний поводиться з ним по-хамськи, ображає прямо в залі суду, а суддя все це ігнорує, не робить зауважень, ставлячись до сторони обвинуваченого досить лояльно. Через це Марат Р. сумнівається, що буде винесено об’єктивне рішення.
https://t.me/mvd_kabardino_balkaria/23306
Військовослужбовець засуджений за створення видимості бойових поранень
У квітні 2026 року завершилося винесенням обвинувального вироку розгляд кримінальної справи щодо військовослужбовця Міністерства оборони Росії Хозумова, засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 159.2, ч. 3 ст. 159.2, ч. 3 ст. 159.2, ч. 3 ст. 339 КК РФ.
Кримінальна справа надійшла до Нальчицького гарнізонного військового суду у зв’язку зі зміною територіальної підсудності з Донецького гарнізонного військового суду.
Стверджується, що Хозумов, діючи згідно з відведеною йому роллю у складі організованої групи, на території так званої “донецької народної республіки” чотири рази з використанням саморобних вибухових пристроїв вчинив самокалічення шляхом умисного отримання мінно-вибухових травм для створення видимості отримання бойових поранень під час участі в бойових діях.
Вчинивши самокалічення, Хозумов, використовуючи своє службове становище, кожного разу звертався за медичною допомогою, де в кожному випадку заявляв недостовірну інформацію про отримання ним поранень у ході бойових зіткнень з противником.
Медичні працівники, будучи введеними в оману щодо отримання Хозумовим поранень, у кожному випадку оформляли необхідні документи для отримання Хозумовим соціальної виплати.
У зв’язку з цим Хозумову чотири рази на банківський рахунок перераховувалися грошові кошти в сумі по 3 000 000 рублів, а всього 12 000 000 рублів, в рахунок отримання Хозумовим одноразових виплат при отриманні ушкоджень, якими Хозумов розпорядився на свій розсуд, залишивши собі в першому випадку 1 500 000 рублів, а в наступних по 1 050 000 рублів, а всього 4 650 000 рублів.
При цьому решту грошових коштів Хозумов передав іншим учасникам організованої групи.
Хозумов також двічі вчинив самокалічення за вищевикладених обставин і, отримавши необхідні медичні документи в медичних установах про нібито отримані ним поранення в ході бойових зіткнень, звернувся до казенної установи Ханти-Мансійського автономного округу-Югри з двома заявами про надання йому одноразових виплат у зв’язку з отриманням кожного з двох поранень.
Будучи введеними в оману щодо отримання Хозумовим поранень, посадові особи в кожному випадку оформили необхідні документи для отримання Хозумовим соціальної виплати.
У зв’язку з цим на банківський рахунок Хозумова надійшли грошові кошти в розмірі 1 000 000 рублів в рахунок отримання ним одноразових виплат при отриманні кожного ушкодження, якими Хозумов розпорядився на свій розсуд.
Суд вважав, що своїми протиправними діями Хозумов завдав шкоди державі в особі Міноборони Росії на суму 12 000 000 рублів і в особі казенної установи Ханти-Мансійського автономного округу-Югри на суму 1 000 000 рублів.
Також суд визначив, що Хозумов, будучи військовослужбовцем, вчинивши в березні 2024 року самокалічення за вищевикладених обставин, вчинив ухилення військовослужбовця від виконання обов’язків військової служби шляхом заподіяння собі ушкодження у вигляді мінно-вибухової травми, «вчинене в період мобілізації та воєнного стану», оскільки після вчиненого самокалічення Хозумов з 8 по 21 березня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні і обов’язків військової служби не виконував.
Підсудний Хозумов винним себе у вмінених йому діяннях визнав повністю.
Хозумову за сукупністю злочинів призначено остаточне покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк 8 років в виправній колонії загального режиму.
Крім того судом постановлено стягнути з засудженого в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди на користь казенної установи Ханти-Мансійського автономного округу-Югри 1 000 000 рублів.
У задоволенні цивільного позову, пред’явленого до Хозумова представником Міністерства оборони Російської Федерації, в частині стягнення 132 000 000 рублів на користь Міністерства оборони Російської Федерації, відмовлено, з визнанням за цивільним позивачем права на задоволення цивільного позову, пред’явленого до Хозумова в частині стягнення 12 000 000 рублів і з передачею питання про розмір відшкодування даного цивільного позову для розгляду в порядку цивільного судочинства.
Військовослужбовець засуджений на 5 років суворого режиму за спробу звільнитися через об’єктивні сімейні обставини
У квітні 2026 року завершилося винесенням обвинувального вироку розгляд кримінальної справи щодо військовослужбовця Міністерства оборони Росії Єрмолаєва, засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 30, ч. 5 ст. 291 КК РФ. Його дії кваліфікували як «особливо тяжкий корупційний злочин проти державної влади, що має підвищену суспільну небезпеку, на території, де введено воєнний стан». Єрмолаєв намагався звільнитися, щоб доглядати за своєю малолітньою дитиною, коли його дружина, мати дитини, померла.
Дана кримінальна справа надійшла до Нальчицького гарнізонного військового суду у зв’язку зі зміною територіальної підсудності з Донецького гарнізонного військового суду.
Стверджується, що Єрмолаєв, перебуваючи в пункті тимчасової дислокації військової частини на території, де введено воєнний стан, бажаючи звільнитися з військової служби через сімейні обставини і не отримавши відповідей командування на свої рапорти з цього приводу, у січні 2025 року погодився прийняти допомогу з цього питання від співслужбовця, який заявив про наявність у нього можливості допомогти Єрмолаєву звільнитися в разі передачі останнім через нього уповноваженій посадовій особі грошових коштів у розмірі не менше 1 760 000 рублів.
Відповідно до досягнутої домовленості Єрмолаєв у 2025 році здійснив перекази грошових коштів у загальній сумі 1 760 000 рублів зі свого банківського рахунку на рахунок вищевказаного співслужбовця, який не мав відповідних повноважень для виконання цілей хабара, не мав можливості і не мав наміру вчиняти будь-які дії на користь Єрмолаєва.
Отримані від Єрмолаєва грошові кошти вищевказаний співслужбовець привласнив собі і розпорядився ними на свій розсуд, у зв’язку з чим дача Єрмолаєвим хабара посадовій особі не була доведена до кінця з незалежних від Єрмолаєва обставин.
Причину, через яку Єрмолаєв намагався звільнитися, суд визнав «обставиною, що пом’якшує покарання», і призначив йому 5 років 6 місяців у виправній колонії суворого режиму, у зв’язку з чим він був взятий під варту в залі суду і поміщений у слідчий ізолятор. Окремою постановою суду малолітню дитину засудженого передано до органу опіки та піклування за місцем її проживання.
Група військовослужбовців засуджена за отримання виплати за фіктивне поранення
У квітні 2026 року завершилося винесенням обвинувального вироку розгляд кримінальної справи щодо військовослужбовців Міністерства оборони Росії полковника Б., старшого лейтенанта О. та молодшого сержанта К., повні дані яких ресурси судової системи КБР не оприлюднили, засуджених за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 159.2 КК РФ.
Дана кримінальна справа надійшла до Нальчицького гарнізонного військового суду у зв’язку зі зміною територіальної підсудності з Луганського гарнізонного військового суду.
Стверджується, що полковник Б., будучи посадовою особою, наділеною у силу займаної військової посади начальника відділу кадрів військової частини повноваженнями щодо здійснення організаційно-розпорядчих функцій у Збройних Силах Російської Федерації, діючи з корисливим умислом, вирішив вчинити шахрайство при отриманні виплат.
У жовтні 2024 року він залучив як пособника старшого лейтенанта О., який, у свою чергу, залучив як виконавця злочину молодшого сержанта К. — він мав звернутися за отриманням виплати до військових посадових осіб і після її отримання розділити отримані грошові кошти між співучасниками.
Діючи відповідно до вищевказаної домовленості, Б. з використанням свого службового становища організував виготовлення фіктивних документів, для чого сприяння йому надав О., про отримання К. у жовтні 2024 року поранення в ході участі у воєнній операції.
У свою чергу К. шляхом надання цих фіктивних документів обманув посадових осіб військово-польового госпіталю, якими були внесені відомості у відповідну програму про отримання К. поранення і необхідність здійснення йому виплати в розмірі 3 000 000 рублів, яка 28 жовтня 2024 року надійшла на банківський рахунок К.
Суд вважав, що вказаними спільними діями Б., О. і К., будучи співучасниками злочину, викрали шляхом обману у Міністерства оборони Російської Федерації грошові кошти в сумі 3 000 000 рублів, «тобто в особливо великому розмірі», якими розпорядилися на свій розсуд, розділивши отримані гроші між собою.
Військовослужбовцям Б., О. і К. призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі різної тривалості у виправній колонії загального режиму — деталі також приховані ресурсами судової системи КБР.
Втрати в ході вторгнення в Україну
… до кінця квітня 2026 року, за словами представників влади та силових відомств, офіційно склали вбитими не менше 4460 бійців із СКФО і 4590 — із ЮФО. Найбільше вбитих, як і раніше, припадає на Дагестан — 1904. Також підтверджено смерть 939 бійців зі Ставропольського краю, 582 — з Північної Осетії, 387 — з Кабардино-Балкарії, 263 — з Чечні, 194 — з Карачаєво-Черкесії та 191 — з Інгушетії.
Серед регіонів ЮФО найбільша кількість вбитих (1766) припадає на Волгоградську область. Також визнано вбитими 886 бійців з Ростовської області, 842 — з Краснодарського краю, 734 — з Астраханської області, 225 — з Калмикії та 137 — з Адигеї.
При цьому реальні втрати серед комбатантів з Північного Кавказу можуть бути значно вищими за офіційно визнані. Ця ситуація характерна для всіх регіонів СКФО, але особливо актуальна для Чечні. Рамзан Кадиров у лютому 2023 року закликав керівників регіонів не розголошувати число вбитих.
У квітні 2026 року 10 осіб були засуджені Нальчицьким гарнізонним військовим судом до реальних строків за самовільне залишення частини в період мобілізації*
Зокрема:
- Руслан Мурзакаєв визнаний винним у вчиненні злочину за частиною 5 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у «ВКонтакте» Нальчицький гарнізонний військовий суд. З вироку випливає, що Мурзакаєв 9 лютого 2024 року не з’явився до встановленого часу на службу у військову частину. 31 грудня 2025 року він був затриманий співробітником поліції в Прохладному. У суді військовий повністю визнав себе винним. Суд засудив його до п’яти років позбавлення волі. Відбувати покарання Мурзакаєв буде в колонії загального режиму.
- Володимир Баскаков визнаний винним за частиною 5 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у «ВКонтакте» Нальчицький гарнізонний військовий суд. За даними суду, Баскаков без поважних причин «30 жовтня 2025 року, тобто в період мобілізації» самовільно пішов з військової частини в Інгушетії.
«8 грудня 2025 року Баскаков добровільно прибув у військову частину, а з 30 жовтня до 8 грудня 2025 року Баскаков проводив час на свій розсуд за місцем свого проживання», — йдеться в публікації. Підсудному призначено покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі в колонії загального режиму.
- Андрій Омельченко визнаний винним за частиною 3.1 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у «ВКонтакте» Нальчицький гарнізонний військовий суд.
За даними суду, Омельченко без поважних причин «25 грудня 2025 року, тобто в період мобілізації» не з’явився до встановленого часу на службу у військову частину в Північній Осетії. 12 січня 2026 року підсудний добровільно з’явився у військовий слідчий відділ у Нальчику. «А з 25 грудня 2025 року до 12 січня 2026 року проводив час на свій розсуд за місцем проживання і ухилявся від проходження військової служби», — йдеться в публікації. Суд засудив Омельченка до одного року позбавлення волі. Відбувати покарання він буде в колонії суворого режиму.
- Саварбек Картоєв визнаний винним за частиною 5 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у «ВКонтакте» Нальчицький гарнізонний військовий суд. За даними суду, Картоєв без поважних причин 15 липня 2025 року, «тобто в період мобілізації» не з’явився до встановленого часу на службу у військову частину в Ростовській області.
21 листопада 2025 року Картоєв добровільно звернувся до адміністрації села Середні Ачалуки Малгобекського району в Інгушетії. «А з 15 липня 2025 року до 21 листопада 2025 року проводив час на свій розсуд за місцем свого проживання», — йдеться в публікації. Суд засудив Картоєва до п’яти років позбавлення волі, відбувати покарання він буде в колонії загального режиму.
- Ібрагім Муталієв визнаний винним за частиною 5 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у «ВКонтакте» Нальчицький гарнізонний військовий суд. За даними суду, Муталієв без поважних причин 1 вересня 2025 року, «тобто в період мобілізації» самовільно залишив місце служби.
19 грудня 2025 року Муталієв був затриманий співробітником поліції на контрольно-пропускному пункті в Лескенському районі Кабардино-Балкарії. «А з 1 вересня 2025 року до 19 грудня 2025 року проводив час на свій розсуд за місцем свого проживання», — йдеться в публікації. Суд засудив його до п’яти років позбавлення волі, відбувати покарання він буде в колонії загального режиму.
- Рустам Афлатов визнаний винним у вчиненні злочину за частиною 5 статті 337 КК РФ, про це пресслужба суду повідомила в соцмережі «ВКонтакте».
За даними суду, Афлатов 10 листопада 2025 року не з’явився на службу у військову частину, дислоковану в Астраханській області. 28 січня поточного року він сам з’явився у військову комендатуру в Моздоку. Суд засудив його до п’яти років позбавлення волі з відбуванням покарання в виправній колонії загального режиму.
- Алі Джамбєков визнаний винним за частиною 5 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у «ВКонтакте» Нальчицький гарнізонний військовий суд.
За даними суду, Джамбєков без поважних причин «27 червня 2023 року в період мобілізації» не з’явився на службу у військову частину. З повідомлення суду випливає, що військовослужбовець був відсутній у частині два роки і сім місяців, перебуваючи за місцем реєстрації, але був затриманий лише після того, як добровільно повернувся на службу. «28 січня 2026 року Джамбєков добровільно прибув у військову частину, дислоковану в Республіці Інгушетія, а з 27 червня 2023 року до 28 січня 2026 року Джамбєков проводив час на свій розсуд за місцем свого проживання і реєстрації», — йдеться в публікації. Підсудний засуджений до п’яти років колонії загального режиму.
- Абдул-Керім Темірханов визнаний винним за частиною 5 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у «ВКонтакте» Нальчицький гарнізонний військовий суд.
За даними суду, Темірханов без поважних причин «3 червня 2025 року в період мобілізації» не з’явився на службу у військову частину. 31 грудня 2025 року Темірханов був виявлений співробітником поліції за місцем проживання, а «з 3 червня до 31 грудня 2025 року проводив час на свій розсуд за місцем свого проживання», — йдеться в публікації. Військовослужбовець засуджений до п’яти років колонії загального режиму.
- Валерій Горбащенко визнаний винним за частиною 5 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у «ВКонтакте» Нальчицький гарнізонний військовий суд.
За даними суду, Горбащенко без поважних причин «18 вересня 2025 року в період мобілізації» самовільно залишив місце служби — військову частину в Ростовській області. «12 лютого 2026 року Горбащенко добровільно прибув до відділу поліції в місті Прохладному Кабардино-Балкарії, а з 18 вересня 2025 року до 12 лютого 2026 року проводив час на свій розсуд за місцем свого проживання», — йдеться в публікації. Військовослужбовець засуджений до п’яти років колонії загального режиму.
- Військовослужбовець за прізвищем Айдаров визнаний винним за частиною 5 статті 337 КК РФ, повідомив на своїй сторінці у «ВКонтакте» Нальчицький гарнізонний військовий суд.
За даними суду, військовослужбовець без поважних причин «20 лютого 2025 року в період мобілізації» не з’явився до встановленого часу у військову частину. «7 березня 2026 року Айдаров був виявлений співробітниками поліції в селі Кизляр Моздокського району Республіки Північна Осетія-Аланія, а з 20 лютого 2025 року до 7 березня 2026 року Айдаров проводив час на свій розсуд за місцем свого проживання», — йдеться в публікації. «Підсудному призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк 5 років у виправній колонії загального режиму», — повідомив суд. Ім’я засудженого пресслужба суду не вказала.
https://vk.com/public215822488
Підсумок, тільки за квітень 2026 року 10 осіб у Кабардино-Балкарії були засуджені до реальних строків за самовільне залишення частини в період мобілізації.*
При цьому 21 вересня 2022 року Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію, і 28 жовтня того ж року міністр оборони відзвітував президенту про її завершення, проте відповідного указу не надійшло. Юристи дійшли висновку, що для завершення часткової мобілізації не потрібен указ президента, пояснив прес-секретар Путіна.
Важливо, що всі вищеописані інциденти відбулися значно пізніше 28 жовтня 2022 року, тобто після завершення часткової мобілізації.
24 вересня 2022 року в КК РФ були введені частини 2.1, 3.1 і 5 статті 337 про самовільне залишення частини або місця служби в період мобілізації. Поправками передбачено позбавлення волі на строк до 10 років. Ужесточення законів після оголошення мобілізації призвело до більш суворих вироків за відсутність у військовій частині.
Активісти проти СВО
Багато національних активістів висловлювалися проти участі свого народу у вторгненні в Україну. Так, першим про це заявив провідний черкеський активіст Ібрагім Яганов, заявивши, що «це не наша війна». У березні 2026 року аналогічні висновки озвучив Айдамір Казаноков:
«Черкесам не можна бути народом — але можна бути витратним матеріалом.
У Нальчику, в Кабардино-Балкарії, черкесам забороняють мітинги, ходи та будь-які форми самоорганізації. Нам не можна бути народом у себе вдома: не можна проводити Адигэ Джэгу – традиційні ігрища, не можна повноцінно відзначати 14 березня — День черкеської мови, не можна святкувати 25 квітня — День черкеського прапора, не можна вшанувати пам’ять полеглих за свободу Черкесії 20 травня, не можна 21 травня вийти на ходу в річницю закінчення російсько-черкеської війни 1763–1864 рр.
Але під тим самим національно-ідеологічним і релігійним соусом — можна йти на чужу війну. Можна вмирати за інтереси держави, яка знищила нашу країну, розсіяла народ і досі забороняє нам відновлювати історичну пам’ять і розвивати власну культуру. Ось тільки питання: чому нам не можна жити як народ — але можна вмирати як ресурс?»
https://t.me/The_Circassian_Times/14514
Він також зазначив: «Останнім часом все частіше лунають заклики вступати в добровольчі батальйони. Газети, реклама контрактної служби та інтерв’ю з фронтовиками створюють відчуття, що молодь повинна все більше прагнути йти на війну.
Глава добровольчого підрозділу «Ельбрус» закликає йти за ним і розповідає про «комфортні умови» на фронті. Коли зону бойових дій описують як «санаторій з релігійним ухилом», виникає відчуття абсурду. Халяльна їжа і кімнати для молитви — це достойні умови для життя, але чи можуть вони бути аргументом для участі в найтяжчому воєнному конфлікті?
Національне середовище, мова і віра повинні об’єднувати і зберігати народ, а не служити красивою обгорткою для залучення людей у зону бойових дій».
https://t.me/The_Circassian_Times/14515
Висновки
Події, задокументовані в звіті за квітень 2026 року в Кабардино-Балкарії, є візуалізацією стійкого вектора на послідовне перманентне порушення базових прав людини. Тривожним аспектом репресій стали почастішалі випадки судових переслідувань національних активістів у світлі політики пролонгованого культурного колоніалізму.
Особливої уваги вимагають порушення прав мусульман в установах ФСВП, однією з причин яких, на думку юристів і правозахисників, є велика кількість силовиків з військовим минулим, які пройшли війни в Чечні — учасники бойових дій часто залишаються травмованими, при цьому їхній реабілітації приділялося недостатньо уваги, що відображається на ставленні до засуджених з Північного Кавказу.
Ці випадки вказують на більш широку проблему, пов’язану з умовами утримання в російських виправних установах і порушеннями прав ув’язнених, практика необґрунтованих обмежень у колоніях залишається актуальною протягом багатьох років.
Позбавлення ув’язнених особистих речей, засобів гігієни, прогулянок і зв’язку без законних підстав є серйозним порушенням прав і часто використовується як форма тиску. У випадках, коли такі заходи застосовуються вибірково до мусульман або вихідців з Північного Кавказу, може йтися про дискримінацію за релігійною або національною ознакою.
Також необхідно акцентувати увагу на кількості справ за обвинуваченням у залишенні частини в період мобілізації та спробах військовослужбовців «викупити» для себе право мирно жити — пряме свідчення того, що жителі Кабардино-Балкарської республіки, незважаючи на загрозу тюремного ув’язнення, всіляко намагаються уникнути залучення до війни проти України. Контрактники з республіки одними з перших в РФ масово відмовилися відправлятися на фронт, у столиці республіки активно проходили народні сходи проти оголошеної воєнної мобілізації. Правозахисники та національні активісти республіки вимагають припинити забирати жителів на війну, оскільки це фактично призводить до «винищення генофонду». Кабардино-Балкарія — республіка, де системна і зростаюча тенденція до ігнорування загальновизнаних стандартів захисту прав і свобод громадян вимагає пильної уваги міжнародної спільноти.