Звіт про порушення прав людини в Республіці Башкортостан
Липень 2026 року
Правозахисниця з Республіки Башкортостан,
ім’я анонімізовано з міркувань безпеки
Липень черговий раз показав, що події в Башкортостані вже неможливо розглядати як окремі епізоди. Різні на перший погляд новини складаються в єдину картину, в якій посилюються політичний контроль, мілітаризація суспільного життя та тиск на національну ідентичність.
Політичні переслідування продовжують ширитися
У липні перелік Росфінмоніторингу поповнили ще п’ять уродженців і жителів Башкортостану, включених до списку терористів і екстремістів (Інформація з опублікованого списку в телеграм-каналі РосФінМоніторингу). Це:
Накаряков Владислав Андрійович, 10.03.1997 р.н., с. Левалі Білокатайського району Республіки Башкортостан;
Фазілов Салават Валіахметович, 01.03.1978 р.н., Казангуловське ОПХ Давлекановського району Республіки Башкортостан;
Хабібрахманов Дмитро Разінович, 02.04.1974 р.н., м. Нефтекамськ Республіки Башкортостан;
Радельников Микола Володимирович, 10.12.1970 р.н., м. Уфа Республіки Башкортостан;
Фазилов Ільяс Айдарович, 03.12.2009 р.н., с. Старотавларово Буздяцького району Республіки Башкортостан.
Поки щодо більшості з них відсутні опубліковані судові рішення, що потребує подальшого вивчення їхніх кримінальних справ і судової практики. Однак уже сам факт появи нових прізвищ у державному переліку свідчить про продовження репресивної політики.
Ще однією особливістю Башкортостану стає його роль у пенітенціарній системі Росії
В установах УФСІН республіки утримуються не лише місцеві жителі, а й політичні ув’язнені, етаповані з інших регіонів країни. Так, Іллю Васильєва, засудженого на шість років колонії у справі про поширення фейків про армію, перевели з СІЗО-1 до СІЗО-5 Уфи. Васильєв перебуває у слідчому ізоляторі в Дюртюлінському районі Башкортостану. (Джерело: телеграм-канал Політзек-Інфо).
Ілля Васильєв народився 9 грудня 1973 року. Програміст, засновник «Громадянської школи хакерів». Настоятель «Московського центру Дзен».
За даними ОВД-Інфо та проєкту «Підтримка політв’язнів. Меморіал»:
у травні 2023 року його оштрафували за адміністративною статтею про «дискредитацію армії»;
20 червня 2024 року затримали;
кримінальну справу порушено за п. «д» ч. 2 ст. 207.3 КК РФ (публічне поширення, за версією слідства, завідомо неправдивої інформації про використання Збройних сил РФ з мотивів політичної ненависті);
обвинувачення пов’язане з публікаціями у Facebook англійською мовою.
25 червня 2025 року — перший вирок: 8 років колонії загального режиму.
22 жовтня 2025 року — апеляція скасувала цей вирок і направила справу на новий розгляд.
28 квітня 2026 року — новий вирок: 6 років колонії загального режиму. (Джерело: ОВД-Інфо +1)
Проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» визнав Іллю Васильєва політичним ув’язненим, вважаючи його кримінальне переслідування неправомірним. (Джерело: Підтримка політв’язнів. Меморіал).
За інформацією групи підтримки та ОВД-Інфо, після винесення нового вироку його етапували до ФКУ СІЗО-1 УФСІН Росії по Республіці Башкортостан (м. Уфа). Це транзитний або тимчасовий етап утримання, який може змінитися. (Джерело: Весточка +2)
https://memopzk.org/figurant/vasilev-ilya-vladimirovich/
Дитині ледь виповнилося чотирнадцять років — а російське «правосуддя» вже помістило його до списків терористів
Діти ледь встигають подорослішати, а їхнє життя вже перекреслене російською системою. Це не просто тривожна статистика — це катастрофа не лише суспільства в цілому, яке втрачає власних дітей, а й катастрофа башкирського народу, знищення якого ведеться з дитячого віку.
За липневими зведеннями, опублікованими в телеграм-каналі Політзек–Інфо:
«В Росії оновився наймолодший терорист у реєстрі Росфінмоніторингу.
1 Наймолодшим терористом став Ібатуллін Ільян 2012 р.н. з Республіки Башкортостан, якому 10 січня виповнилося 14 років!
2 Наступним у реєстрі за віком йде Нікіта Смирнов з Архангельської області, якому 15 лютого виповнилося 14 років.
3 Замикає трійку наймолодших терористів у реєстрі Росфінмоніторингу Макєєв Артем з Республіки Башкортостан, якому 2 березня виповнилося 14 років.»
Переслідування Данила Фахрєєва
Також за даними телеграм-каналу «Підтримки політв’язнів Меморіал» Данилу Фахрєєва (21 рік) з Башкортостану відправили до СІЗО не пізніше вересня 2025 року. Через відеоролики українською мовою із закликом вступати до ЗСУ, опубліковані в чаті Telegram-каналу, його звинуватили в публічних закликах в Інтернеті до здійснення діяльності, спрямованої проти безпеки держави. Фахрєєва засудили до 4 років колонії.
https://memopzk.org/figurant/fahreev-danil-denisovich
Одночасно республіка Башкортостан продовжує нести одну з найбільш великих людських втрат у війні
За даними відкритих джерел, Башкортостан став першим регіоном, де кількість підтверджених загиблих військовослужбовців навіть офіційно перевищила десять тисяч осіб. Ця цифра відображає не лише масштаб втрат, а й особливу роль Республіки в забезпеченні війни людськими ресурсами.
«Вперше в регіоні понад 10 тисяч загиблих — це Башкортостан.» (зведення «Медіазони»):
Республіка лідирує за втратами ще з 2024 року, і підтвердження 10 тисяч загиблих звідси було лише питанням часу.
Восени 2024 року нам було відомо про 2800 загиблих у регіоні. На сьогодні ми знаємо, що від початку війни до осені 2024 загинули не менше 4900 осіб. Ця різниця — більш ніж удвічі — показує, з якою затримкою підтверджуються втрати на цій війні. Це більш повні дані, але їх усе одно не можна вважати остаточними. Ми, як і раніше, знаходимо свіжі та старі некрологи про загиблих і в 2022, і в 2023 роках.
Другий регіон за кількістю втрат — сусідній Татарстан, близько дев’яти тисяч загиблих. Дмитро Трещанін розповідає, що ми знаємо про географію втрат: https://youtu.be/D903EkfsKc8
АЛЕ! Незважаючи на сумне «лідерство», у Башкортостані продовжили виплату в один мільйон рублів за підписання контракту.
https://www.svoboda.org/a/v-bashkortostane-prodlili-vyplatu-v-odin-million-rubley-za-podpisanie-kontrakta-respublika-lider-po-kolichestvu-pogibshih-na-voyne/33793287.html
Не менш похмурі дані наводить організація «Ідіть лісом». За даними, опублікованими в її телеграм-каналі, Башкортостан знову опинився серед лідерів:
«200 тисяч заявок про зниклих безвісти російських військовослужбовців. Від моменту запуску проєкту «Хочу знайти» в січні 2024 року родичі російських військовослужбовців подали 200 084 заявки на пошук зниклих безвісти.
Реальна кількість зниклих на війні може бути значно вищою: не всі сім’ї знають про проєкт або зверталися по допомогу.
За цей час серед військовополонених знайшли 3 939 осіб. Станом на 1 червня 2026 року 2 519 з них повернулися до Росії в рамках обмінів. Під час останніх обмінів більше половини тих, хто повернувся, розшукували родичі через «Хочу знайти».
Найбільше заявок пов’язано з Покровським районом Донецької області — 28 514. На другому місці Бахмутський район — 12 553 заявки.
Проєкт також фіксує зростання частки військовослужбовців молодше 25 років серед зниклих безвісти. У 2024 році на цю вікову групу припадало 8,5% усіх заявок. У серпні 2024 року, коли російське командування відправило строковиків до Курської області, їхня частка зросла до 16%. У 2025 році військовослужбовці молодше 25 років становили 13% усіх розшукуваних за рік. У 2026 році їхня частка перевищила 15%.
В абсолютних цифрах найбільше зниклих розшукують жителі Башкортостану — 6 163 заявки. З Москви надійшла 6 101 заявка. Однак у перерахунку на чисельність населення різниця значно більша. У Башкортостані припадає 153 заявки на 100 тисяч жителів, у Москві — 46.
Найбільше заявок на 100 тисяч жителів надійшло з:
• Забайкальського краю — 291;
• Єврейської автономної області — 226;
• Республіки Тива — 198;
• Амурської області — 180;
• Іркутської області — 179.
Найменше:
• у Ленінградській області — 58;
• Московській області — 52;
• Санкт-Петербурзі — 47;
• Москві — 46;
• Чечні — 22.
Статистика показує, що віддалені та менш забезпечені регіони несуть непропорційно великі втрати на війні. А серед зниклих безвісти зростає частка чоловіків молодше 25 років.»
На тлі цього дедалі помітнішим стає курс на залучення молоді до військової системи. Продовжується набір до підрозділів БАРС, з’являються повідомлення про розміщення агітаційних матеріалів на сайтах освітніх установ і місцевих ЗМІ. Наприклад, агітаційний матеріал місцевої газети «Вибір» міста Салават
https://vk.ru/wall-48333792_76889
А ось з такої заставки починається сторінка однієї з провідних шкіл міста Салават МБОУ «Гімназія 2»
https://vk.ru/wall-176469909_6166
Фіксуються випадки, коли після відрахування з вишів молоді люди опиняються перед необхідністю укладати військові контракти.
Так, за інформацією в телеграм-каналі «Ідіть лісом»: «В Уфі студента ВНЦ при УУНіТ відрахували після відмови підписати контракт на БПЛА.
Нам написав колишній студент ВНЦ при УУНіТ в Уфі. Він навчався на напрямі «проєктування авіаційних і ракетних двигунів» факультету ФАДЕТ. 1 квітня його відрахували.
Студент розповідає, що на четвертому курсі в нього були борги з профільного предмета. Він не приховує, що сам погано ставився і до предмета, і до викладачки, через що стосунки з нею зіпсувалися. Пізніше викладачка почала ігнорувати його спроби закрити заборгованість і шукати приводи не приймати здачу предмета. У підсумку це стало причиною відрахування.
При відрахуванні наполегливо пропонували взяти академічну відпустку для відновлення нібито через рік (хоча за 3-стороннім договором, укладеним при вступі, такого не передбачено). Звісно ж, не за «дякую», а за сумнозвісний контракт на БПЛА.
Студент відмовився. Після цього його відрахували з держборгом. Разом із ним був ще один однокурсник, який на такий варіант погодився.
Контракт пропонував начальник ВНЦ Євген Сітніков разом із деканом факультету ФАДЕТ. Викладачку, через яку він не зміг закрити предмет, звуть Ольга Іванова. Також він пише, що на факультеті студентам говорили про «гонки на виживання»: відраховуватимуть тих, у кого найбільше старих заборгованостей. Їм пояснювали, що влітку очікується перевірка, тому борги потрібно терміново ліквідувати, але незрозуміло, чому не можна було дати час хоча б до травня.
Після відрахування для нього одразу виникли й інші наслідки: закінчилася відстрочка, з’явилася загроза призову, а борг за навчання виявився для нього непосильним. Студент найбільше боїться військкомату, приставів і того, що після відрахування та втрати відстрочки його почнуть примушувати до підписання контракту. Вже зараз йому дзвонять агітатори на контракт.
Студент каже: «Я вважаю, що ця ситуація несправедлива навіть з урахуванням мого невідвідування, я був готовий закрити всі заборгованості з цього предмета, але мене залишили без шансу. Факультет і університет природно залишилися на боці викладачки — і ніхто не спробував допомогти мені, хоча при вступі запевняли, що вони сильно старатимуться.»
За словами студента, це не поодинокий випадок. Він розповів нам, що в УУНіТ відомі й інші історії, коли студентам пропонували службу в БПЛА, зокрема на інших факультетах.» (Джерело: телеграм-канал «Ідіть лісом»).
Також зафіксовано випадок втечі молодої людини з республіки, щоб уникнути призову до армії. Це 22-річний Даниїл Мухаметов:
Навіть якщо подібні випадки потребують додаткової перевірки та документування, загальна тенденція до посилення військової пропаганди серед молоді простежується дедалі чіткіше. При цьому керівництво республіки демонструє послідовну лояльність федеральній політиці.
Башкортостан залишається одним із лідерів за призначенням учасників війни на керівні посади в органах влади та державних структурах. За публікаціями «Медузи»: «понад 1300 учасників війни проти України отримали посади у владі. Військових зазвичай призначають на посади, які не пов’язані «з серйозними бюджетними потоками та серйозною роботою». Йдеться про посади, які «пов’язані з молоддю, патріотичним вихованням»:
https://www.svoboda.org/a/meduza-bolee-1300-uchastnikov-voyny-protiv-ukrainy-poluchili-dolzhnosti-vo-vlasti/33791118.html
Черговий приклад із міста Салават. Інформація з офіційної сторінки голови Адміністрації міського округу міста Салават:
https://vk.ru/wall1045550063_34693
Призначене Москвою керівництво Республіки Башкортостан ігнорує питання безпеки населення
Республіка Башкортостан дедалі більше і частіше піддається атакам БПЛА на НПЗ. І це цілком пояснювано — у республіці активно ведеться видобуток і переробка нафти. Одночасно з цим влада відмовилася від практики публічного оповіщення населення про атаки безпілотників, пояснюючи це турботою про психологічний стан жителів.
https://www.svoboda.org/a/ne-budorazhitj-narod-pochemu-v-bashkortostane-pri-vozdushnyh-atakah-ne-vklyuchayut-sireny-o-trevoge/33809734.html
Така позиція викликає питання про баланс між безпекою громадян і інформаційною відкритістю. І чи потрібні державі мирні жителі Башкортостану? Чи це халатність місцевої влади або їхнє бажання вислужитися перед «старшим» братом Москвою?
Питання збереження башкирської національної ідентичності
Продовжується переслідування людей, які відстоюють право на вивчення рідної мови в школах. Так, 3 липня в Уфі відбувся одиночний пікет на підтримку башкирської мови в школах, у результаті якого затримали 67-річного активіста центру «Актамир» Ірека Агішева. Йому призначили троє діб арешту. Ось як про це повідомляє видання 7×7 (Інформація з телеграм-каналу):
«В акції, що відбулася 3 липня, брали участь п’ятеро осіб. Вони вийшли з плакатами «Міністра освіти Республіки Башкортостан Мавлетбердіна І.М. — у відставку!», «Відновимо національну освіту в башкирських школах Республіки Башкортостан» і «У федеративній державі освіта не може бути єдиною!».
Силовики вважали пікет несанкціонованим масовим заходом і склали на Агішева протокол. Активіст вину не визнав. За його словами, він проводив одиночний пікет. Ймовірно, активіста звільнили в залі суду, оскільки суд відрахував строк арешту з моменту затримання.
https://semnasem.org/news/2026/07/09/sud-v-bashkortostane-arestoval-na-troe-sutok-67-letnego-aktivista-posle-piketa-za-obuchenie-na-rodnom-yazyke
Центр «Актамир» працює з 1994 року і виступає за відкриття національних садків і шкіл, а також за обов’язкове вивчення башкирської мови.»
Також Кіровський районний суд Уфи притягнув до адміністративної відповідальності і місцеву жительку Файму Газізову за участь у цьому ж пікеті. 15 липня їй інкримінували порушення правил проведення публічного заходу (ч. 5 ст. 20.2 КпАП РФ) і присудили штраф у розмірі 10 тисяч рублів.
https://www.svoboda.org/a/v-bashkortostane-oshtrafovali-pensionerku-za-piket-v-zaschitu-bashkirskogo-yazyka/33806859.html
Продовжується дискусія навколо загадкової долі пам’ятника Салавату Юлаєву, який залишається символом ставлення держави до національної культурної спадщини
Для багатьох жителів республіки ці події виходять далеко за межі культурної повістки, сприймаються не лише як частина ширшої проблеми збереження історичної пам’яті та самобутності. Салават Юлаєв — це більше, це образ башкирського національного героя, який боровся проти Російської імперії рука об руку разом з іншими народами, це символ Свободи та Незалежності, за що зараз бореться Україна. І цей образ небажаний путінській імперії. Їй потрібні покора і слухняність. Реконструкція пам’ятника — це для імперців ідеальний момент, щоб позбутися образу Салавата Юлаєва. До того ж влада Башкортостану безсовісним чином спотворює цей образ і трактує на догоду своїй владі та владі Путіна. У Башкортостані був створений батальйон імені Салавата Юлаєва, який відправили на війну, де гинуть його солдати і знищуються сини башкирського народу.
Висновок
Таким чином, республіка стає частиною інфраструктури, що забезпечує функціонування системи кримінального переслідування у політично чутливих справах.
Усі ці події самі по собі могли б здатися непов’язаними. Однак, розглянуті разом, вони дозволяють побачити загальну тенденцію. Посилення політичних переслідувань, зростання військової присутності в суспільному житті, залучення молоді до військових структур, скорочення простору для національної повістки та розширення ролі регіону в пенітенціарній системі — це не окремі епізоди, а ознаки глибокої трансформації суспільного та політичного життя Башкортостану.