Звіт про порушення прав людини в Кабардино-Балкарській Республіці
Січень 2026 року
Хава Бештоєва
Аналіз даних ЗМІ, інтернет-ресурсів та заяв приватних осіб за січень 2026 року свідчить про продовження тенденції до порушення прав і свобод людини з боку влади та силових структур Кабардино-Балкарської Республіки. Ці порушення насамперед пов’язані з політично мотивованим тиском на представників бізнес-середовища та національної інтелектуальної еліти, репресіями та судовими фальсифікаціями — у тому числі щодо неповнолітніх, — а також посяганням на право на справедливий судовий розгляд. Задокументовані інциденти підкреслюють актуальність подальших зусиль із захисту прав людини в республіці.
Фінансове обтяження для бізнесменів.
На тлі гострої потреби в коштах для продовження військових дій проти України Кабардино-Балкарію захлеснула хвиля поборів із бізнесменів, яких у добровільно-примусовому порядку змушують поповнювати республіканські ресурси «на потреби СВО». Нам вдалося поспілкуватися з одним представником сільськогосподарської сфери — Володимиром, етнічним кабардинцем, який попросив не розголошувати його прізвище. Він поскаржився на тиск із боку працівників місцевих адміністративних органів, які змушують щомісяця відраховувати значні суми на «військово-патріотичний напрям». В умовах санкцій, відсутності збуту та масового завезення сільгосппродукції з «нових територій» (цитата), за його словами, це стає непосильним тягарем для фермерів, які й без того перебувають на межі банкрутства. Володимир навів приклад випадку, що стався з ним: він переказав європейській фірмі-постачальнику 500 мільйонів рублів за холодильне обладнання для яблук — вирощування яких становить основу його бізнесу, — і в процесі реалізації угоди товар потрапив до санкційного списку. Усю суму Володимир втратив, і це стало суттєвим ударом, від якого він важко оговтується.
Він повідомив, що фінансовий пресинг здійснює районна адміністрація, і висловив припущення, що, ймовірно, вона діє радше з власної ініціативи, бажаючи вислужитися перед главою республіки та федеральним центром, а не за прямою директивою згори. Володимир висловив упевненість, що влада апріорі не може бути зацікавлена в краху галузі та не вдавалася б до настільки необдуманих кроків, які можуть негативно позначитися на постачанні всієї країни — зокрема продуктами рослинництва та інтенсивного садівництва, значна частка яких надходить на внутрішній ринок саме з Кабардино-Балкарії. Крім того, за словами бізнесмена, кошти збирають особи, які жодним чином не стосуються силових чи військових відомств — наприклад, заступниця глави районної адміністрації, яка курирує «управління промисловості, архітектури, містобудування, ЖКГ, транспорту та зв’язку», дані якої він побоявся назвати. Він справедливо зауважив, що це очевидно не входить до її компетенції.
Бізнесмен висловив думку, що, попри складну ситуацію в країні, держава покликана захищати чесних платників податків від свавілля «місцевих кар’єристів», які прокладають свій шлях до влади коштом простих трудівників.
Справа Анзора Халілова також розпочалася з вимог сплачувати відповідні внески, а через відмову переросла в обвинувачення у фінансуванні тероризму. Це поширена методика тиску, через яку багато бізнесменів змушені були покинути республіку, вважаючи неприйнятним брати участь в забезпеченні військової експансії на території сусідньої держави. Багато хто переїхав до Туреччини, Америки та Сирії, сподіваючись, що екстрадиція їх не наздожене. Однак Халілов, виїхавши до ОАЕ, не врахував, що перебуваючи там, він може опинитися в зоні досяжності російського карального апарату — що й сталося. «Прецедент Халілова» є шаблонним і показовим, що зумовлює необхідність детального викладу ситуації.
Обвинувачення проти забудовника з Кабардино-Балкарії Анзора Халілова, заарештованого після депортації до Росії з ОАЕ, ґрунтується виключно на показаннях свідка Карданова, якого сам обвинувачений називає вигаданим. Інший фігурант справи про збір коштів для бойовиків також заперечує обвинувачення.
Після депортації з Об’єднаних Арабських Еміратів Анзор Халілов був взятий під варту за обвинуваченням у сприянні терористичній діяльності та незаконному залученні коштів громадян з порушенням закону про участь у долевому будівництві. У Дубаї Халілова затримали за запитом російських спецслужб, після чого місцеві силовики передали його російським правоохоронним органам.
Згідно з обвинувальним висновком у справі Халілова, у 2018 році він двічі переказав кошти — загалом 25 тисяч рублів — на рахунки Папужан Сабанчієвої. Слідство вважає, що ці гроші були спрямовані на фінансування терористичної організації «Імарат Кавказ», а збори проводив син власниці рахунку Артур Сабанчієв, який із 2010 року проживає за кордоном. Також із документа випливає, що пізніше, того ж 2018 року, Халілов особисто передав Сабанчієву 150 тисяч рублів готівкою, перебуваючи в Саудівській Аравії на хаджі.
Насправді збір Папужан Сабанчієвої здійснювався всією республікою на лікування онкологічного захворювання її невістки; їй переказували посильні суми сотні небайдужих співгромадян, окрім Халілова.
Дані уродженця Нальчика Артура Сабанчієва з позначкою про причетність до тероризму були внесені до реєстру терористів та екстремістів Росфінмоніторингу 27 червня 2024 року, згідно з повідомленням Telegram-бота, що відстежує оновлення переліку. Самого Анзора Халілова внесли до цього списку роком пізніше — 25 червня 2025 року.
Обвинувачення проти Анзора Халілова побудовано на показаннях засекреченого свідка на прізвище Карданов. У своїх показаннях він стверджує, що Халілов адміністрував групу в WhatsApp, де «наводив доводи зарубіжних учених про те, що кожен мусульманин повинен по мірі своїх можливостей вести боротьбу з невірними». За словами свідка, він зустрічався з Халіловим у мечеті в районі Олександрівка в Нальчику, і останній нібито розповів йому, що 2018 року в Саудівській Аравії познайомився з вихідцями з північнокавказьких регіонів, зокрема з Артуром Сабанчієвим, який збирав гроші для потреб «братів, які ведуть збройну боротьбу проти урядових сил у Сирії». За інформацією свідка, 150 тисяч рублів, які Халілов передав Сабанчієву готівкою, призначалися для допомоги учасникам організації «Імарат Кавказ».
Копію показань Карданова Анзор Халілов опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі. У них свідок стверджує, що знайомий із Халіловим із 2015 року, оскільки брав участь у будівельних роботах на одному з його об’єктів, а також регулярно зустрічався з ним у мечеті на п’ятничних молитвах. За словами Карданова, він підтримував із Халіловим дружні стосунки.
Сам Халілов, коментуючи висунуте проти нього обвинувачення, заявив, що не знає жодного Карданова. Він вважає це вигаданим персонажем, оскільки таку людину за його дорученням шукали і не знайшли. Також Халілов заявив, що ніколи не адміністрував групу в WhatsApp.
За словами Халілова, гроші, які він переказував на картку матері Сабанчієва 2018 року, призначалися на лікування його дружини, у якої діагностували рак. Він підкреслив, що на той момент Сабанчієв не перебував у розшуку і не був внесений до реєстру терористів та екстремістів. Чи передавав він 150 тисяч рублів, перебуваючи на хаджі в Саудівській Аравії, забудовник не пам’ятає: за його словами, він давав закят, розмір якого бував і більшим.
Наприкінці вересня Анзор Халілов опублікував на своїй сторінці відеозвернення до глави Кабардино-Балкарії Казбека Кокова. Він заявив, що кримінальну справу про фінансування тероризму проти нього сфабриковано. «Це змінить не лише моє життя — це змінить життя моїх дітей, моїх батьків, моїх родичів, друзів і навіть тих людей, які придбали в мене нерухомість. За цією статтею вони мають право повністю забрати все майно», — каже він на відео.
Раніше у вересні Халілов заявив, що в республіці йому погрожували переслідуванням, вимагаючи 80 млн рублів. «Суму назвали: спочатку 70 млн, потім додали ще 10 млн, сказали 80 млн. Таких грошей у мене не було, щоб їм заплатити. Вони сказали: «Ми тобі проблеми створимо», — каже забудовник на відео, опублікованому 17 вересня, після чого з’явилася справа про фінансування тероризму.
Халілов також звернув увагу на те, що претензії в силовиків як до нього, так і до Сабанчієва виникли лише 2024 року. «Виходячи з того, що зі мною відбувається, що мені хочуть приписати, у мене великі сумніви, що Сабанчієв щось (протизаконне) вчиняв», — зазначає бізнесмен.
Примітно, що дружину Халілова переслідували за «неповагу до гімну». Влітку 2024 року вона була серед батьків випускників нальчицької школи, які не встали з крісел під час виконання гімну Росії на випускному. Тоді силовики склали адміністративні протоколи на дев’ять осіб, принаймні вісьмох із них оштрафували.
https://www.instagram.com/khalilov_group/ https://www.instagram.com/reel/DO3v3zJiPXj/?utm_source=ig_web_copy_link&igsh=NTc4MTIwNjQ2YQ== https://sk-news.ru/news/pravo/89440/
Артур Жакамухов, ще один бізнесмен із Нальчика, був заарештований у Москві. Жакамухов останні роки жив у США, у соцмережах критикував Путіна. Рішення про його арешт Хамовницький районний суд Москви виніс 19 січня.
Артур Жакамухов володів рестораном у підмосковному місті Балашиха, а 2022 року виїхав до США і оселився в Сіетлі. Там він «виходив на мітинги проти Путіна» та публікував у соцмережі «ВКонтакте» пости про ці акції, пише «Осторожно, новости».
У соцмережах чоловік також публікував пости українського проєкту про полонених, критикував дії російських військових на території України, а в одній із останніх своїх публікацій «привітав із Днем захисника Вітчизни» одне з українських підрозділів, визнане в РФ екстремістською організацією.
Артур Жакамухов також брав участь у траурній акції, що відбулася в США після смерті політика Олексія Навального. Він публікував у соцмережах своє фото з плакатом: «Я не голосую за Путіна» та відеозвернення на цю тему — у ньому він назвав Путіна «міжнародним злочинцем» і підкреслив, що ніколи за нього не голосував, зазначає правозахисний проєкт «ОВД-Інфо».
Дані 44-річного уродженця Нальчика 31 жовтня були внесені до реєстру терористів та екстремістів Росфінмоніторингу; біля імені Артура Жакамухова стоїть позначка у вигляді зірочки, яка вказує на причетність до тероризму, згідно з публікацією Telegram-бота, що відстежує оновлення переліку.
Причини повернення Артура Жакамухова до Росії зі США жодне джерело не називає. Також немає даних, коли саме він повернувся і був затриманий. Свою компанію, зареєстровану з 2021 року в Балашихі — ТОВ «Форест Фудс», — Жакамухов ліквідував у січні 2023 року, згідно з даними порталу перевірки контрагентів inJust.
https://www.youtube.com/post/UgkxVjSSpyOPWgw_-FquuNFI1m48o_qcPlxd https://www.youtube.com/shorts/x3mh0MFZ7Hg
Репресії проти неповнолітніх.
У січні було взято під варту 16-річного жителя Кабардино-Балкарії, обвинуваченого в нападі на поліцейських у Нальчику 4 липня 2025 року, коли наряд ДПС зупинив таксі, яке проїхало на червоне світло. Із машини вискочив молодик із ножем у руці та напав на одного зі співробітників. 27-річний лейтенант поліції отримав близько 12 ножових поранень. Джерела повідомили, що одного нападника застрелили, а другий, підліток, утік. Як стверджують родичі обвинуваченого, хлопець просто розгубився і вирішив сховатися, злякавшись, оскільки атака зовсім не була спланованою, а безпосередньо нападник перебував під впливом наркотичних речовин.
Інший 16-річний підліток, житель села Шалушка, затриманий за підготовку теракту.
За версією силовиків, житель республіки 2008 року народження готував замах на співробітників поліції Нальчика за інструкцією, отриманою в інтернет-месенджері від «кураторів» терористичної організації. Справа розслідується за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (участь у діяльності терористичної організації) та ч. 3 ст. 30, ч. 2 ст. 205 КК РФ (приготування до теракту). Обвинувачення пред’явлено 16-річному місцевому жителю, він узятий під варту, повідомило на своєму сайті республіканське управління СКР.
Ч. 2 ст. 205.5 КК РФ передбачає від 10 до 20 років позбавлення волі, ч. 2 ст. 205 КК РФ — від 12 до 20 років.
https://kbrria.ru/proisshestviya/ZapodgotovkuteraktavKabardinoBalkariizaderzhan16letniypodrostok https://t.me/gazetayuga/10747
Інтернет-видання «Кавказький вузол» звернуло увагу на те, що подібного роду кримінальні справи проти неповнолітніх стають лякаючою тенденцією.
Так, 19 травня 2025 року в Ставропольському краї були взяті під варту дев’ятеро осіб, у тому числі вісім підлітків, підозрюваних у підготовці нападів на поліцейських.
19 жовтня 2025 року стало відомо, що учень 11-го класу школи в дагестанському селі Хучні заарештований за підозрою в участі в діяльності терористичної організації. Родичі школяра вважали його жертвою провокації.
Версія слідства викликає сумніви, погодилися аналітики. «Почастішання випадків переслідування підлітків за терористичними статтями, у тому числі в Дагестані, на мою думку, є частиною антинародної, злочинно замовної політики ворогів Росії, що проникли в органи державної влади Росії», — сказав, зокрема, полковник МВС і кандидат юридичних наук Амір Колов.
На думку юриста, експерта в галузі міжнародного права Романа Мельниченка, для роботи з «нестійкими» неповнолітніми в Росії вибудувано особливе законодавство. Як приклад він навів Федеральний закон «Про основи системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх» від 24.06.1999 № 120-ФЗ.
«Цим законом створено механізм квазі-тюремного ув’язнення для російських дітей. Підлітків поміщають у «Центри тимчасового утримання для неповнолітніх правопорушників органів внутрішніх справ». Перелік підстав для поміщення в подібний дитячий пенітенціарний заклад подано в законі таким величезним списком, що правоохоронним органам не становить жодної праці ізолювати будь-яку дитину як від суспільства, так і від батьків», — пояснив «Кавказькому вузлу» Роман Мельниченко.
Він підкреслив, що практика поміщення неповнолітніх у Центри тимчасового утримання «дуже популярна і, по суті, стала фактичним зниженням віку притягнення особи до кримінальної відповідальності». «Адже подібні центри — це й є тюрми для дітей, тільки з м’якшим утриманням», — заявив юрист.
https://www.kavkaz-uzel.eu/articles/420010
Застосування карцеру як інструменту тиску.
Житель Кабардино-Балкарії Рустам Курманов був переведений із карцеру до загальної камери СІЗО в Нальчику після звернення його дружини до правозахисників. Здоров’я ув’язненого, який провів у карцері понад півроку, серйозно підірване.
Жителя села Нова Балкарія затримали 10 липня 2025 року, після чого взяли під варту за обвинуваченням в участі в діяльності екстремістської організації у зв’язку з причетністю до руху «Ат-Такфір валь-Хіджра», існування якого деякі експерти ставлять під сумнів. За словами дружини Курманова, практично одразу його помістили в карцер, де він зазнав психологічних і фізичних тортур.
На думку його дружини Асіят Габової, таким чином від нього хочуть домогтися визнання.
https://ovd.info/express-news/2025/12/25/obvinyaemogo-v-prichastnosti-k-takfir-val-khidzhra-s-iyulya-derzhat-v https://kompromat1.online/articles/363166-v_naljchike_obvinjaemogo_v_ekctremizme_derzhat_polgoda_v_kartsere
За інформацією «Кавказького вузла», після звернень Асіят Габової до правозахисних організацій її чоловіка Рустама Курманова випустили з карцеру. «Проблеми зі здоров’ям залишаються, а порушення, допущені протягом майже півроку, не отримали оцінки. Термін утримання Рустама в карцері — з 10 липня по 25 грудня 2025 року. Він перебував у суворих умовах — у холоді та сирості», — розповіла Асіят Габова «Кавказькому вузлу».
Жодних формальних пояснень чи постанов про причини такого тривалого утримання адміністрація СІЗО ні Курманову, ні його адвокату не надала. «Ми піднімали це питання на суді щодо продовження утримання під вартою, але суд не відреагував», — вказала Габова.
Фізичне та психічне здоров’я Рустама Курманова серйозно підірване умовами карцеру.
Асіят Габова також повідомила, що їй не вдалося домогтися побачення з чоловіком. «Дізнаємося про його стан лише через адвоката за угодою або на засіданнях у суді. Востаннє я бачила його особисто 4 грудня 2025 року в суді під час продовження запобіжного заходу», — додала вона.
https://www.kavkaz-uzel.eu/articles/419871
Тиск на інтелектуальні національні еліти.
Професор Мурат Хоконов уже кілька років судиться з Кабардино-Балкарським державним університетом: завідувач кафедри теоретичної та експериментальної фізики вже двічі виграв суди, але досі не може повернутися до викладання.
У січні Судова колегія Верховного суду Кабардино-Балкарії скасувала рішення Нальчицького міського суду про відновлення професора Мурата Хоконова на посаді завідувача кафедри в КБДУ. Це рішення суперечить трьом раніше винесеним судовим вердиктам.
Професора звільнили 4 вересня 2023 року після його триденної поїздки до Туреччини на весілля доньки його друга, члена піклувальної ради КБДУ. Про поїздку Хоконов заздалегідь повідомив керівництво. Його звільнили з формулюванням «за припинення допуску до державної таємниці». Сам Хоконов пов’язав звільнення зі своїм виступом на вченій раді, де він порушив питання про низький рівень зарплати викладачів КБДУ на тлі високої зарплати адміністративних працівників. У травні 2024 року Верховний суд Кабардино-Балкарії задовольнив позов Хоконова і постановив повернути його на посаду завідувача кафедри. 3 червня 2024 року Хоконов повідомив, що йому в університеті вручили одразу два накази — про відновлення на посаді та відсторонення від роботи у зв’язку з позбавленням допуску до держтаємниці.
Судова колегія Верховного Суду КБР розглянула апеляційну скаргу та скасувала рішення Нальчицького міського суду, за якими університет мав відновити Хоконова на посаді та виплатити йому зарплату.
Мурат Хоконов назвав рішення неправомірним. «Рішення колегії під головуванням Біжевої М.М. суперечить і рішенню Судової колегії з адміністративних справ Верховного суду КБР від 22.08.2025, яким встановлено факт невиконання рішення міського суду від 06.02.2025 та виконавчого документа і фактичного недопуску мене до роботи. Таким чином, рішення колегії з цивільних справ Верховного суду КБР від 18.12.2025 суперечить уже трьом судовим актам Верховного суду КБР: від 16.07.2024, 22.08.2025 та рішенню про моє відновлення на посаді від 22.05.2024). Рішення Верховного суду КБР про моє відновлення університет не оскаржував, а отже, погодився з цим рішенням», — зазначив він.
Хоконов вважає, що ректор КБДУ зобов’язаний відновити його відповідно до рішення Верховного суду КБР від 22.05.2024 і стверджує, що домагатиметься виконання цього рішення.
https://memorialcenter.org/ru/news/verhovnyj-sud-kbr-otmenil-reshenie-po-delu-professora-hokonova https://memorialcenter.org/stories/delo-murata-hokonova
Ігнорування владними структурами звернень громадян.
Жителі будинків 2А, 4 та 6Б по вулиці Кулієва в Нальчику домагаються заборони будівництва багатоповерхівки на подвір’ї впритул до будинків. Вони звернулися до глави республіки, зазначивши, що сім років не можуть потрапити до нього на прийом.
Власники гаражного кооперативу заволоділи земельною ділянкою в житловому масиві Нальчика і мають намір побудувати в цьому місці багатоповерховий будинок. Жителі не можуть повернути ділянку у власність, попри неодноразові рішення судів на їхню користь, поскаржилися нальчани у відеозверненні до глави Кабардино-Балкарії Казбека Кокова ще в травні 2024 року.
За їхніми словами, під загрозою опинилися комунікації, нормальний проїзд між будинками, освітленість, приватизовані гаражі та котельня. За словами жителів, спір триває вже 7 років, але міські чиновники не підтримують інтереси людей.
Чергове звернення жителів будинків по вулиці Кулієва до глави Кабардино-Балкарії було опубліковане в січні 2026 року на YouTube-каналі «Зроблено в КБР».
«Ми зібралися, жителі вулиці Кулієва, 6Б, Кулієва, 4 та Кулієва, 2А, з проханням заборонити незаконне будівництво. Ми вже втомилися монологами, діалогами з усіма чиновниками розмовляти. Суди підтвердили, що це незаконна забудова, але ваша міська адміністрація робить усе, щоб це будівництво відбувалося», — розповіла одна з учасниць звернення.
Жителі будинків сім років намагаються потрапити на прийом до глави республіки. «Сім років ми до вас записуємося. Сім років ви нас не приймаєте. Скільки ми петицій писали, скільки ми зверталися до вас, до всіх чиновників — скрізь нас відштовхують», — поскаржилася учасниця звернення.
Жителі констатували, що «державі немає діла до звичайних людей», і повідомили, що мають намір звертатися до Генпрокуратури. «Роботи йдуть, хоча ще суди, але роботи в них ідуть», — зазначили вони.
Так, звісно, Олено! ? Ось завершальна частина перекладу українською мовою (від «Суд проти інтересів сиріт» і до самого кінця звіту). Усе збережено максимально точно, без скорочень, з усіма деталями, посиланнями та стилем оригіналу.
Суд проти інтересів сиріт.
Суд припинив у зв’язку зі спливом строків давності кримінальну справу щодо інспектора Мінбуду КБР, який видав позитивні акти на будинки для дітей-сиріт, у яких не було газопостачання.
Раніше, у січні 2022 року, житло з пліснявою, протікаючими стелями, фанерними стінами та без газопостачання (без тепла) було надане сиротам у КБР. У Баксані саме таку квартиру чиновники видали 24-річній Аїді Шарибовій, яка має чотирьох маленьких дітей. Слідчий комітет провів перевірку.
У грудні 2024 року СУ СКР по КБР за матеріалами прокуратури було порушено кримінальну справу щодо двох співробітників міністерства будівництва та ЖКГ республіки, підозрюваних у службовому підробленні, що спричинило істотне порушення прав та законних інтересів громадян.
За версією слідства, у листопаді цього року інспектори департаменту регіонального державного нагляду мінбуду під час перевірки нещодавно побудованого в Нальчику багатоквартирного житлового будинку внесли до офіційних документів завідомо неправдиві відомості про відповідність будівлі проєктній документації та нормативним вимогам.
На підставі фіктивних документів адміністрація Нальчика видала дозвіл на введення будинку в експлуатацію «за наявності численних порушень і недоліків, допущених забудовником»: не були проведені благоустрій території, гідроізоляція даху та забезпечення доступу в під’їзди для маломобільних груп населення.
У лютому 2025 року ще одну кримінальну справу щодо колишніх співробітників регіонального мінбуду порушили в слідчому управлінні СКР по КБР. Їм також інкримінували службове підроблення. За версією слідства, в жовтні 2019 року начальник відділу інспекційної роботи та нагляду за долевим будівництвом департаменту державного будівельного нагляду мінбуду та головний державний інспектор цього відділу перевіряли новобудови в Баксані. Попри численні порушення, у тому числі відсутність газифікації, вони внесли до актів завідомо неправдиві відомості про відповідність будинків вимогам техрегламентів та проєктної документації. На підставі цих документів, поданих до адміністрації Баксана, забудовник отримав дозвіл на введення в експлуатацію.
Однак у січні 2026 року стало відомо, що суд припинив у зв’язку зі спливом строків давності кримінальну справу щодо інспектора Мінбуду КБР, який видав позитивні акти на будинки для дітей-сиріт, у яких не було газопостачання.
Хасанш Б. мав здійснювати будівельний нагляд за зведенням двох 30-квартирних будинків у Баксані — їх будувало ТОВ «Нерухомість – Нальчик». Квартири призначалися для сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків. Б. та ще один співробітник Мінбуду, кримінальну справу щодо якого виділено в окреме провадження, знаючи, що газопостачання на об’єктах відсутнє, підписали необхідні для введення в експлуатацію акти та висновки. Причому зробили це — дійшли висновку слідство та суд — «у прагненні отримати вигоду немайнового характеру», бажаючи «прикрасити дійсний стан справ, показати завершеність об’єктів капітального будівництва, закріплених за ними». Ці дії, серед іншого, на думку суду, «спричинили істотну дискредитацію та підрив авторитету» Мінбуду КБР.
Оскільки з дня вчинення злочину минуло понад 6 років (обставини сталися наприкінці 2019 року), суд задовольнив клопотання Б. та його захисника про припинення справи у зв’язку зі спливом строків давності. Ніхто не заперечував. Потерпілі до суду не з’явилися.
https://t.me/The_Circassian_Times/14298
Кримінальне покарання як інструмент усунення конкурентів у земельному спорі.
У Верховному суді Кабардино-Балкарії на розгляді перебуває апеляційна скарга Леоніда Гордієнка, жителя станиці Катериноградська Прохладненського району, на вирок Прохладненського районного суду від 5 червня 2025 року. У січні 2026 року суд відкллав його розгляд уже шостий раз — цього разу на 16 лютого. Водночас Леонід Гордієнко перебуває в місцях позбавлення волі з 2023 року, його здоров’я серйозно погіршилося. Він переніс операцію і потребує лікування.
Раніше Прохладненський районний суд засудив Леоніда Гордієнка та ставропольського підприємця Володимира Сумарокова до позбавлення волі за обвинуваченням у комерційному підкупі членів колгоспу за голосування на користь Гордієнка (ч. 4 ст. 204 КК) на колгоспних зборах щодо виборів голови. Гордієнку призначили чотири роки шість місяців позбавлення волі, Сумарокову — п’ять років. Це максимальне покарання, передбачене цією статтею.
Комерційним підкупом слідчі органи м. Прохладного визнали передачу Володимиром Сумароковим 80 нужденним сім’ям станиці по три тонни комбікормів для тварин у порядку надання гуманітарної допомоги в травні 2023 року.
Багато жителів станиці вважають, що кримінальну справу щодо Гордієнка та Сумарокова сфабрикували з метою усунути їх із господарства та захопити колгоспну землю — що в результаті й було зроблено.
Усе почалося 30 червня 2022 року, коли Апеляційний арбітражний суд прийняв рішення про повернення колгоспу 13 тисяч гектарів землі, які раніше перейшли у користування ТОВ «Нове время». Щоб не виконувати рішення суду і не повертати землю колгоспу, і було ініційовано цю кримінальну справу. Невдовзі після проведення колгоспних зборів, які опоненти колгоспників намагалися зірвати, направивши до місця їх проведення десант людей у погонах.
Приблизно через місяць, у вересні 2023 року, обраного головою Леоніда Гордієнка заарештували. Відтоді Гордієнко — людина похилого віку, яка все життя пропрацювала в колгоспі імені Петрових і ніколи не порушувала закон — утримується в місцях позбавлення волі як злочинець. Виникає питання — що такого вчинив Леонід Гордієнко, щоб утримувати його третій рік у ув’язненні? Під час передачі гуманітарної допомоги ніхто не ставив умову — проголосувати «за» Гордієнка. І тим не менш, знайшлися блюстителі порядку, які вбачили в цьому склад злочину.
Тим часом ті, хто хотів прибрати до рук землі колгоспу, успішно це зробили. У їхніх діях правоохоронці не побачили порушення закону. Справа Гордієнка ж усе ніяк не переглянуть.
https://t.me/nafod_kontrol/519
У січні 2026 року 6 осіб були засуджені Нальчицьким гарнізонним військовим судом до реальних строків за самовільне залишення частини в період мобілізації.
Зокрема:
· Анзор Кулимов засуджений до 6 років колонії загального режиму. Військовослужбовець Кулимов визнаний винним за ч. 5 ст. 337 КК РФ, повідомило на своїй сторінці у «ВКонтакте» Нальчицьке гарнізонне військове управління. За даними суду, Кулимов 3 травня та 23 липня 2025 року без поважних причин двічі вчинив самовільне залишення місця служби в період мобілізації. У першому випадку Кулимов 10 червня був виявлений представниками військової частини в Нальчику, у другому — 20 жовтня співробітниками військової комендатури в Нальчику. При цьому з 3 травня до 10 червня та з 23 липня до 20 жовтня Кулимов проводив час на власний розсуд удома, встановив суд.
https://vk.ru/wall-215822488_2457
· Адам Євлоєв засуджений до 1 року колонії загального режиму. Військовослужбовець Євлоєв визнаний винним за ч. 3.1 ст. 337 КК РФ, повідомило Нальчицьке гарнізонне військове управління. За даними суду, Євлоєв без поважних причин «7 листопада 2025 року, тобто в період мобілізації», не з’явився в установлений час на службу у військову частину. «18 листопада Євлоєв добровільно прибув до військового слідчого відділу в станиці Троїцька Сунженського району Інгушетії, а з 7 до 18 листопада 2025 року проводив час на власний розсуд за місцем проживання», — йдеться в публікації.
https://vk.ru/wall-215822488_2460
· Мухамед Бавоков засуджений до 7 років позбавлення волі за два залишення частини. У листопаді 2025 року військовий суд у Нальчику призначив Мухамеду Бавокову шість років колонії, визнавши його винним у двох епізодах залишення місця служби — 30 жовтня 2023 року та 13 березня 2025 року. Військовослужбовець із Кабардино-Балкарії Мухамед Бавоков знову засуджений за залишення військової частини в період мобілізації. Раніше він був засуджений до шести років за два епізоди ухилення від служби, тепер йому призначено сім років колонії, повідомляє видання «Газета Юга».
Бавоков обвинувачений за ч. 3.1 ст. 337 КК РФ. За даними суду, «28 серпня 2025 року, тобто в період мобілізації» Бавоков без поважних причин самовільно залишив військову частину в Моздоку. «25 вересня 2025 року Бавоков добровільно з’явився до військового слідчого відділу в Нальчику, а з 28 серпня до 25 вересня 2025 року проводив час на власний розсуд», — йдеться в публікації.
«С урахуванням фактичних обставин справи та даних про особу підсудного Бавокову призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді реального позбавлення волі на строк 7 років у виправній колонії загального режиму з зарахуванням відбутого за попереднім вироком періоду в строк остаточного покарання», — повідомив суд.
https://vk.ru/wall-215822488_2458
· Аскер Джалалов засуджений до 1 року колонії загального режиму. Військовослужбовець Джалалов визнаний винним за ч. 3.1 ст. 337 КК РФ. За даними суду, Джалалов без поважних причин «15 жовтня 2025 року в період мобілізації» не з’явився у військову частину. Проводив час на власний розсуд. «10 листопада 2025 року Джалалов прибув до місця служби та приступив до виконання службових обов’язків, а з 15 жовтня до 10 листопада 2025 року проводив час на власний розсуд за місцем проживання», — йдеться в повідомленні.
https://vk.ru/wall-215822488_2461
· Залим Беков засуджений до 5 років колонії загального режиму. Військовослужбовець Беков визнаний винним за ч. 5 ст. 337 КК РФ. За даними суду, Беков без поважних причин «5 березня 2025 року, тобто в період мобілізації», вчинив самовільне залишення військової частини. «18 липня 2025 року Беков добровільно з’явився у військову частину, а з 5 березня до 18 липня проводив час на власний розсуд за місцем проживання», — йдеться в публікації.
https://vk.ru/wall-215822488_2463
· Рінат Курманаєв засуджений до 5 років колонії загального режиму. Військовослужбовець Курманаєв визнаний винним за ч. 5 ст. 337 КК РФ (передбачає від п’яти до десяти років позбавлення волі). За даними суду, Курманаєв без поважних причин «2 вересня 2024 року, тобто в період мобілізації», не з’явився в установлений час на службу у військову частину. «13 квітня 2025 року Курманаєв був виявлений співробітниками поліції на території Кабардино-Балкарії, а з 2 вересня 2024 року до 13 квітня 2025 року Курманаєв проводив час на власний розсуд за місцем проживання», — йдеться в публікації суду.
https://vk.ru/wall-215822488_2465
Загалом лише за січень 2026 року 6 осіб у Кабардино-Балкарії були засуджені до реальних строків за самовільне залишення частини в період мобілізації.
При цьому 21 вересня 2022 року Володимир Путін оголосив про часткову мобілізацію, а 28 жовтня того ж року міністр оборони відзвітував президенту про її завершення, однак відповідного указу не було видано. Юристи дійшли висновку, що для завершення часткової мобілізації указ президента не потрібен, пояснив прес-секретар Путіна.
Важливо, що всі описані вище інциденти відбулися значно пізніше 28 жовтня 2022 року, тобто після завершення часткової мобілізації.
24 вересня 2022 року до КК РФ були введені ч. 2.1, 3.1 та 5 ст. 337 про самовільне залишення частини або місця служби в період мобілізації. Поправками передбачено позбавлення волі на строк до 10 років. Посилення законів після оголошення мобілізації призвело до суворіших вироків за відсутність у військовій частині.
Водночас із початку військової операції в Україні, за повідомленнями влади та силовиків, офіційно визнано загиблими на українському фронті не менше 363 бійців із Кабардино-Балкарії. Так, лише за січень 2026 року стало відомо, що з СВО не повернуться 4 жителі республіки:
· Азамат Бічекуєв з Ельбруського району; · Хасан Джэш, Сафарбі Бесланєєв та Ісуф Кумишев із Баксана.
Суд у Нальчику засудив військового за шахрайство щодо поранених солдатів, які були готові заплатити, щоб залишитися живими.
Нальчицький гарнізонний військовий суд засудив військовослужбовця Олександра Павлюкова до дев’яти років колонії суворого режиму за шахрайство щодо поранених військових, яким він за гроші обіцяв евакуацію з лінії бойових дій.
Суд встановив, що в березні 2025 року, перебуваючи в районі ведення бойових дій, «тобто на території, де введено воєнний стан», Павлюков знав про поранення двох військовослужбовців. Він запропонував їм за грошову винагороду сприяння в їхній евакуації з лінії бойового зіткнення, повідомила прес-служба Нальчицького гарнізонного військового суду у «ВКонтакте».
Повірівши йому та погодившись на умови Павлюкова, військовослужбовці переказали на його банківський рахунок грошові кошти. При цьому один військовослужбовець переказав йому 500 тисяч рублів, а інший — 300 тисяч рублів, якими Павлюков у кожному випадку розпорядився на власний розсуд.
Засуджений повністю визнав провину. Суд при винесенні вироку врахував рецидив злочинів чоловіка, який, відбуваючи покарання за шістьма епізодами шахрайства, підписав контракт.
Павлюков визнаний винним у вчиненні двох злочинів, передбачених ч. 3 ст. 159 КК РФ кожен, і засуджений до 9 років позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму, повідомила прес-служба суду.
Згідно з карткою справи на сайті суду, справа Олександра Павлюкова надійшла до суду 19 січня, і вже на першому засіданні 28 січня був винесений вирок.
https://vk.ru/wall-215822488_2462
У Литві було піднято питання визнання геноциду черкесів з боку РФ.
На тлі ситуації в республіці черкеські активісти намагаються досягти історичної справедливості та визнання геноциду черкесів з боку Росії. З цієї нагоди в грудні 2025 року в Литві відбулася конференція, на якій були присутні черкеси, нині вимушено проживаючі на чужині, у тому числі черкеські вчені, чия участь формує важливу академічну основу подібних заходів і не дозволяє зводити ініціативи, пов’язані з черкеським питанням, виключно до політичного активізму. Серед спікерів: доктор філософських наук, професор Університету Лінчепінга (Швеція) Мадіна Тлостанова; доктор філософії, Senior Professor of Practice Тулейнського університету (США) Лідія Жигунова; авторка книги «Черкесія: Народжена бути вільною», дослідниця історії Черкесії та черкеського геноциду Адель Башкаві.
Спікери обговорили питання історичної пам’яті, права на повернення та міжнародного визнання черкеського народу. За підсумками конференції була прийнята резолюція із зверненням до парламенту Литви про визнання геноциду черкеського народу.
У січні 2026 року черкеські інтернет-ресурси поділилися, на їхню думку, найважливішими тезами виступаючих.
Зокрема, доктор філософських наук, професор Університету Лінчепінга (Швеція) Мадіна Тлостанова на конференції зробила таке твердження:
«Маніпуляція пам’яттю здійснювалася з метою вихолощування у черкесів почуття самосвідомості, людської гідності, колективної волі, відповідальності та опору нав’язаній історичній долі.
У результаті нам залишилися лише жалюгідні крихти театралізованого мультикультуралізму з декоративними національними танцями, десятиліттями національної літератури чи показовими фігурами національних учених, а також абсурдний статус автономних республік і територій, який подавався народові як національна незалежність і суверенітет, але насправді був формою реколонізації, що маскувалася під деколонізацію.
Однак у пострадянській Росії навіть ця оманлива тактика поступилася місцем відвертій відмові імперії дозволити своїм колоніям розвиватися економічно, інтелектуально та особливо політично».
Професор Тулейнського університету (США) Лідія Жигунова заявила: «Північно-Західний Кавказ став єдиним регіоном Кавказу, де корінне населення було практично повністю знищене та замінене переселенцями. Такі міста, як Новоросійськ, Туапсе, Сочі, Анапа, були побудовані на руїнах черкеських поселень. Пам’ятники генералам Російської імперії, відповідальним за ці злодіяння, досі стоять у цих місцях.
Новоросійськ був заснований на місці Цемезу — такою була початкова черкеська назва бухти, яка згодом перетворилася на великий російський порт, що приносить державі багатства за рахунок морської торгівлі та видобутку ресурсів. Водночас черкеське населення залишається вигнаним і відстороненим від своєї батьківщини».
Важливо, що питання визнання геноциду черкесів у Росії криміналізовано, а залучені активісти зазнають репресій.
Висновок.
Події, висвітлені в звіті за січень 2026 року в Кабардино-Балкарії, є візуалізацією стійкого вектора на послідовне пролонговане порушення базових прав людини. Корінні народи є найбільш вразливими, зазнаючи вибіркових переслідувань та дискримінації — за звітний період під найбільш виражений тиск потрапили представники бізнес-середовища та академічної інтелігенції.
Тривожним аспектом репресій стали почастішання випадків судового переслідування неповнолітніх, що також працює як удар по національному генофонду.
Особливої уваги потребує кількість справ за обвинуваченням у залишенні частини в період мобілізації — пряме свідчення того, що жителі Кабардино-Балкарської Республіки, попри загрозу тюремного ув’язнення, усіма способами намагалися уникнути залучення до війни проти України. Контрактники з республіки одними з перших у РФ масово відмовилися відправлятися на фронт, у столиці республіки активно проходили народні сходи проти оголошеної військової мобілізації. Правозахисники республіки вимагали припинити забирати жителів на війну, оскільки це фактично призводить до «винищення генофонду». Ті, кому не вдалося уникнути участі у військових діях, часто готові заплатити значні суми, щоб покинути зону ескалації, чим користуються шахраї з вищого керівництва Міністерства оборони. Війна вимагає коштів — і співробітники місцевих адміністрацій республіки погрозами змушують комерсантів та фермерів вносити кошти на користь СВО.
Кабардино-Балкарія — республіка, де системна та наростаюча тенденція до ігнорування загальноприйнятих стандартів захисту прав і свобод громадян вимагає пильної уваги міжнародної спільноти.